Блог | Ріст цін в Україні: антиМОНОПОЛЬНА гра в імітацію

Для кожного громадянина України новини про підняття цін на ті чи інші речі стали вже "доброю традицією". День у день ми бачимо зростання цін у магазинах, на заправках, проте, опускаючи голови, оплачуємо шалені рахунки. Однак лише в мене склалося відчуття, що хтось активно грає з нами в гру, де одна сторона здобуває перемогу та неймовірні прибутки, а інша – залишається з порожніми кишенями?

Відео дня

Уявіть собі ситуацію, що власники великих підприємств таємно зустрічаються (такий собі Більдерберзький клуб) і домовляються про підняття ціни на свої товари без економічної на те причини, а просто, щоб скористатися своїм становищем і отримати надприбутки. Після цієї змови ціни починають "магічним" чином іти вгору та спонукають інших гравців до таких самих дій. Здається, усі у виграші, крім одних – споживачів.

Читайте: Маленька країна, де в щасті дитинство могло б зростати…

Проте в цій грі є джокер, який може одним ходом перемогти та забезпечити справедливість на ринку. І це – Антимонопольний комітет України (надалі – Комітет). Більшість громадян не знають навіть про його існування, але насправді це - потужний орган, який має значні повноваження у сфері забезпечення державного захисту конкуренції в підприємницькій діяльності.

Відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Комітет наділений особливими завданнями, такими як: здійснення державного контролю за дотриманням правил економічної конкуренції, концентрації та сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

На виконання вищезазначених завдань Комітет має ряд повноважень на виявлення, перевірку та накладання штрафів за порушення антимонопольного законодавства, тобто Антимонопольний комітет України є таким собі борцем з хитросплетіннями недобросовісного бізнесу. Але виникає лише одне питання: чи дійсно Комітет працює на захист прав споживачів?

"Гройсман звинуватив Антимонопольний комітет у корупції". Ось так наприкінці 2017 року, Прем’єр оцінив діяльність Комітету. Звинувачення в корупції та бездіяльності – це нормальна ситуація в роботі головного захисника антимонопольної діяльності. Якщо поглянути в статистику за всю діяльність Комітету, то можна побачити мільярди гривень, на які штрафуються підприємства України за порушення антимонопольного законодавства. Наприклад, "Укртатнафта" та НПК "Галичина" були оштрафовані на 1,3 млрд. грн. Неймовірна сума, яка повинна була піти в бюджет України. Однак накладання штрафу було відмінено в Господарському суді м. Києва. І так, на жаль, як виявляється, у більшості справ Комітету. Після оголошення про санкції з боку Комітету бізнес, як правило, ішов до суду й у кращому випадку затягував процес, а в гіршому - домагався перегляду рішення на свою користь.

Читайте: Моделі фінансування освіти: яка є дійсно нашою?

Можливо, така ситуація є нормою для більшості країн світу і ми просто не розуміємо "підводних каменів"? Спробуємо проаналізувати. Сучасні антимонопольні закони втілюють у життя спеціально створені органи, зокрема в США це - Федеральна торговельна комісія та Антитрестівське управління Міністерства юстиції. Головною метою антимонопольних законів є обмеження монополій та їхньої влади, створення конкурентного середовища, підтримка дрібного бізнесу. Антимонопольне законодавство США більш жорстке, ніж в інших країнах і сфера його дії ширша. Фактично воно досить нечітко трактує, що дозволено, а що – ні, створюючи лише основу для широких повноважень департаменту Юстицій, ФТК та судів інтерпретувати їх та застосовувати на практиці.

Державний контроль за дотриманням законодавства про конкуренцію та монополізм в європейських країнах організований за двома схемами. В одних країнах передбачаються обов’язки суб’єктів господарської діяльності повідомляти відповідні державні органи про всі угоди, що містять обмеження конкуренції (нотифікації), а в окремих випадках і реєструвати їх у спеціальних реєстрах, щоб споживачі та конкуренти за необхідності мали змогу з ними ознайомитися. Це Німеччина, Голландія, Австрія, Англія, Швеція та деякі інші. В інших країнах (Франція, Бельгія, Швейцарія) законодавство передбачає обов’язкове сповіщення про угоди, що містять обмежувальну практику, лише у випадках, коли справа зачіпає зацікавлену сторону або безпосередньо державний орган, який здійснює контроль за дотриманням законодавства про конкуренцію та монополізм.

Читайте: Корупція: українські реалії – "бджоли проти меду"

Слід зазначити, що під санкції за порушення антимонопольного законодавства потрапляли такі "монстри" світового бізнесу, як Google (Європейська комісія оштрафувала Google на 2,42 млрд євро за порушення правил антимонопольного законодавства), транспортні компанії CSAV, Bosch, Denso і NGK (546 млн євро). Для Європейської комісії неважливо ім’я порушника, його вплив та зв’язки. Знайшли порушення – отримуй покарання.

Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачено, що одним з ключових елементів заснування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС стає правове регулювання конкуренції, що є одним з фундаментальних принципів вільної ринкової економіки (Глава 10 Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею"). Але зі змісту Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2017 році, оприлюдненого 23 лютого 2018 року з цього напряму, вбачаються лише декларативні речі, які по суті не змінюють ситуації у сфері антимонопольної боротьби.

Читайте: Коррупционная монополия на рынке серной кислоты ударит по имиджу Украины — политолог

Тому наразі як споживачі ми можемо резюмувати та припустити, що діяльність Антимонопольного комітету України зараз схожа швидше на гру в імітацію, де перемагають усі, крім простих громадян. І тому виникає питання, чи самостійний наш джокер, адже карту завжди хтось підкидає, вибираючи для себе найвигідніший момент. Можливо, Комітет є певним чином "заручником ситуації" у грі без шансів на вихід? Звичайно, на усі вищеперераховані процеси, як завжди, впливає "світова економічна криза, девальвація гривні, підвищення ціни на нафту та енергоносії", проте наразі це виглядає швидше як маскування чиєїсь гри. Ми можемо повністю переписати на український манер жорстке американське законодавство, створити новий Комітет з новою назвою, замінити "всіх на всіх", однак без зміни "розуму" та розуміння, що головною метою будь-яких реформ є добробут кожного громадянина, поліпшень не відбудеться…

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...