Проєкт наказу про строки експлуатації вантажних вагонів потребує доопрацювання – "Укрметалургпром"

Проєкт наказу про строки експлуатації вантажних вагонів потребує доопрацювання – 'Укрметалургпром'

Оновлений проєкт наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Порядку встановлення заборони експлуатації вантажних вагонів на залізничному транспорті", яким передбачається введення обмеження строку експлуатації залізничних вантажних вагонів, все ще потребує доопрацювання та не може бути ухвалений у поточній редакції.

Про це йде мова у зверненні Об'єднання "Укрметалургпром" до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.

"Порівняно з першим варіантом проєкту, який було опубліковано 12.10.2020 р., в поточному варіанті були враховані деякі зауваження бізнесу – зокрема, була видалена найбільш дискусійна норма про ступінчате зменшення граничних нормативних строків використання піввагонів та зерновозів, що могло призвести до списання 89 тис. одиниць вагонів всіх типів та створило б критичний дефіцит на ринку вагонів і, як наслідок, могло спричинити суттєве скорочення промислового виробництва та зменшення відрахувань до Державного бюджету. Однак ініціативи, які запропоновані в поточному Проєкті, все ж містять норми, які матимуть негативний вплив на ринок залізничних перевезень та на економіку України. Тому Проєкт потребує доопрацювання та не може бути підтриманий у поточній редакції", - йдеться у зверненні.

За словами експертів "Укрметалургпрома", одночасна заборона експлуатації рухомого складу усіх типів призведе до списання більше 42 тис. одиниць вагонів (з урахуванням вагонів з продовженим строком експлуатації), що створить значний дефіцит на ринку вагонів, особливо, спеціалізованих.

"Вимога про продовження терміну служби вагонів тільки після проведення капітального ремонту вантажного вагона з продовженням строку служби (далі КРП) і тільки на 3 роки є повністю неприйнятною. Окремо слід відзначити, що умова в Проєкті наказу про обов’язкове подовження строку через КРП має дискримінаційні ознаки, адже такі ремонти можуть виконувати лише спеціалізовані підприємства зі спеціальними дозволами".

Окремо Президент "Укрметалургпром" Олександр Каленков звернув увагу на той факт, що поточна редакція робить економічно недоцільним продовження строку вагонів.

"Обсяг ремонтних робіт, які проводяться при капітальному ремонті вантажного вагону з продовженням та при капітальному ремонті вантажного вагону ідентичні, що було неодноразово підтверджено представниками АТ "Укрзалізниця" та вагоноремонтних заводів. Вартість таких ремонтів для піввагону становить близько 200 – 300 тис. грн, тому проводити такі ремонти раз в 3 роки недоцільно, адже власники парку вагонів будуть змушені витрачати на планові та капітальні ремонти значні кошти, які неможливо покрити доходами від вагонів за такий короткий проміжок часу. Тобто, коли пропонують встановити такий короткий проміжок часу між капітальними ремонтами, ми маємо розуміти, що, де-факто, мають на меті зробити продовження строку вагонів економічно недоцільним, а тим самим, позбавити власника вагону можливості отримувати доходи від експлуатації ще технічно придатного вагону. Тому доцільним є збільшення терміну до 5 років та проведення подовження строку виключно через КР", - зазначив він.

Нагадаємо, Міністерство інфраструктури 5 березня опублікувало черговий проект наказу про обмеження строків експлуатації вантажних вагонів. У документі залишилася норма про обмеження терміну експлуатації для всіх зерновозів в 45 років, для піввагонів - 33 роки.

Крім того, вагони, введені в експлуатацію після 31 грудня 2023 року (у попередній версії - 31 грудня 2022 року) Повинні будуть проходить оцінку відповідності вимогам техрегламенту безпеки рухомого складу залізничного транспорту. Забороняється також експлуатувати вагон-цистерну, якщо Вона не пройшла перевірку відповідно до Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів.

Нагадаємо, в жовтні минулого року Мінінфраструктури запропонував обмежити терміни експлуатації найбільш поширених в Україні вагонів - універсальних піввагонів і зерновозів. Але виявилося, що документ, який повинен був врахувати інтереси вагонобудівників, вантажовідправників і власників парків вагонів не влаштував жодну із цих сторін.

енерго