Порожні полиці і продаж дефіциту "з-під поли": як виглядав "совок" у Польщі у 80-ті роки
Життя у Польщі у 80-і роки дуже нагадувало "совок" у СРСР – ті ж панельні дев'ятиповерхівки, на вулицях було багато радянських машин, а магазини виглядали практично так, як у Союзі.
За спогадами Станіслава Лема, в магазинах совкової Польщі часто не було нічого, "крім тужливих банок з огірками". Про це в Живому Журналі розповів блогер Максим Мирович.
Він описав, як виглядало життя поляків до падіння "залізної завіси", після якого країна змогла провести реформи і увійти до складу ЄС.
"Для початку давайте поглянемо на те, як виглядали польські совкові магазини. Ось це польський Pewex – валютний магазин для обраних, де був вельми широкий асортимент непоганих імпортних продуктів. Тут могли отоварюватися польські номенклатурники, гебня, військові та дипломати – весь той стан, що обслуговував режим Ярузельського. Словом, все було точно так, як в СРСР", – розповів Мирович.
"А ось так виглядали магазини для звичайних громадян, фото зроблено в тій же Варшаві і в тому ж 1982 році, що і попередній кадр. Як бачите – на полицях немає нічого, крім якихось круп, солі і рису. На відміну від радянських магазинів тієї ж пори – є дитяче харчування "Малюк", вироблене в СРСР. Мабуть, його відправляли в Польщу, де в ті роки режим вже почав хитатися, а який-небудь Саратов терпів і так", – розповів блогер.
Черги за м'ясом, фотознімок вісімдесятих років. У Польщі все те ж мало чим відрізнялося від СРСР. Радянська влада примудрялася з точністю до мікрона відтворювати свої торгові принципи по всій земній кулі – від Венесуели до Північної Кореї.
"Ось це фото м'ясного відділу зсередини. Якщо ви не могли відстояти довгу чергу, яка виникала відразу після привозу м'яса – то вашою долею були ось такі порожні прилавки. На тлі порожніх прилавків зазвичай можна побачити старих – у них не було сил стояти по 2-3 години в черзі перед магазином, і вони приходили вже після – в надії, що в магазинах залишиться хоч що-небудь. Словом, все як у братському СРСР", – написав Мирович.
Ще одного фото – Варшава, 1982 рік. "Інтер'єр чисто совкового магазину. Черги, покупці від продавців відділені широкими прилавками, на стелажах майже нічого немає. У черзі одні жінки з маленькими дітьми, яких не було з ким залишити вдома – оскільки треба було стояти в чергах, щоб купити хоч що-небудь. Ну що, вже хочете назад радянську Польщу?", – запитав блогер.
"Вулична торгівля на вулицях Варшави, класика совка – в магазин привезли щось цінне, судячи з фото – якісь помідори або яблука, і торговельні працівники продають його за межами торгової точки, "повз касу". А ще зверніть увагу на вітрини – там стоять ті самі тужливі радянські гори консервних банок із серії "як з чотирьох видів товару сфабрикувати достаток", – пояснив блогер.
Відділ електроніки в польському універмазі – на фото тільки порожні полиці. Сині коробки можна побачити тільки на задньому плані, в відділі "Телефони та туристичне освітлення" – швидше за все, в коробках якісь ліхтарики.
"А це меблевий магазин. З меблями в Польщі було більш-менш – польські "стінки" вельми цінувалися в СРСР за загалом хорошу якість, думаю все ви пам'ятаєте фразу Лукашина про "польський гарнітур" з фільму "З легким паром", – нагадав Мирович.
Польські квартири виглядали не сильно краще, ніж в СРСР.
"Знімок 1982 року – хлопчаки допомагають батькам і спорудили в кухні інкубатор з лампою з вирощування курчат. Напевно – була непогана надбавка до невеликої радянської зарплати", – розповів автор.
Звичайна варшавська кухня в типовій квартирі. Жінка показує фотографу продуктові талони – з цим в Польщі все точно так же, як і в СРСР.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Люди, які ностальгують за СРСР, люблять згадувати, які в ньому були низькі ціни. Щоправда, якщо порівняти їх з зарплатами того часу, стає очевидно, що, крім найпростіших продуктів, грошей мало на що вистачало.
Жителі СРСР, яким пропаганда розповідала про виробництво тисяч танків і "найбільш передову науку", у звичайному житті були змушені ремонтувати окуляри синьою ізоляційною стрічкою та шукати порад, як із "вух" від старої хутряної шапки зробити для дітей дефіцитні рукавиці.
Побутова техніка в СРСР коштувала захмарних грошей. Так, телевізор з екраном 3х4 см коштував як дві зарплати, а в 60-і роки дозволити собі холодильник могли тільки 5% сімей "наддержави".
Розповіді про небувалу технологічність і надійність радянської побутової техніки здебільшого виявляються міфами. Переважно найкращі приклади – вкрадені (або рідше – куплені) на Заході.
Один з нині популярних "радянських" міфів полягає в тому, що нібито "до перебудови в Союзі жили дуже ситно". Однак кадри з магазинів із фільмів, дивом пропущені цензурою, дощенту розбивають це твердження.
Цукерки хорошої якості в СРСР були таким же дефіцитом, як і будь-які інші нормальні продукти. Дітям їх давали по 1-2 штуки, а замість солодощів усі гризли солодкі брикети з киселю-концентрату.
"Ковбаса за 2,20" – один із символів, за яким тужать "фанати совка" і з якого сміються противники ладу. Тоді це був продукт далеко не щоденного споживання, а через дефіцит м'яса практично всю продукцію м'ясокомбінатів з України вивозили в Москву.
У тому, що знаменита радянська "варена ковбаса за 2,20" на 99% складалася з найкращого м'яса, можуть бути впевнені лише ті, хто або не читав радянських ГОСТів, або розгортав їх тільки на першій сторінці.
Дешевизна продуктів харчування в СРСР насправді перебільшена. На середню зарплату працююча людина в сучасній Україні може купити майже на третину більше їжі, ніж житель Союзу в 1985 році.