"Культура злиднів": блогер показав, як в СРСР компенсували дефіцит

Жителі СРСР, яким пропаганда розповідала про виробництво тисяч танків і "найбільш передову науку", у звичайному житті були змушені ремонтувати окуляри синьою ізоляційною стрічкою і шукати поради, як з "вух" від старої хутряної шапки зробити для дітей дефіцитні рукавиці.

Причина в тому, що всю велич "наддержави" не мала ніякого відношення до побуту простих людей. Свідчення цьому – газети і журнали того періоду, на перших сторінках яких розповідали про перемоги комунізму, а на останніх сором'язливо ховали поради, як на п'ятий день "оживити" черствий хліб. Про це розповів білоруський блогер Максим Мирович.

Він привів у приклад один з номерів журналу "Наука и жизнь" за 1986 рік. На перших сторінках в ньому цитують програму КПРС про те, як в Союзі вирішуватимуть соціальні питання праці, побуту і культури, про те, скільки всього буде випущено в найближчі роки.

"Запланувати-то запланували, але на практиці все це виливалося то в перевиробництво всякого мотлоху, який ніхто не хотів купувати, то в дефіцит дійсно потрібних товарів, які продавали з-під прилавка "своїм" покупцям", – зазначає блогер.

"Цей же випуск після бравурного репортажу про плани з "задоволення потреб народу" розповідає про те, як збільшити термін експлуатації драних шкарпеток, як клеїти битий порцеляновий посуд і як самостійно лагодити водопровідний кран, у якого від часу в сідлі клапана утворилася раковина. Викинути старий ушатанний змішувач і купити новий – було для радянської людини непідйомним завданням", – розповідає Мирович.

Інші випуски журналу за цей же рік пропонують способи оживлення черствого хліба, створення саморобних держалок для пакетів з дерев'яних прищіпок і герметизацію водопровідних труб за допомогою жувальної гумки.

"Скажіть, вам би сьогодні спало на думку загерметизувати водопровідне з'єднання жуйкою? А в СРСР не існувало ні нормальних герметиків, ні нормальних приватних сантехніків (тільки шабашники з ЖЕКу)", – розповідає про "перемоги" СРСР Мирович.

В інших випусках "Науки і життя" читачі пропонували вирішити проблему відсутності в продажу побідитових свердел по бетону (мабуть, незапланованих радянською промисловістю), відсутність дюбелів для шурупів (їх в СРСР не існувало як класу, щось на кшталт дюбелів самостійно вистругували з дерева) і проблему нанесення віконної замазки – мазати вікна пропонується не спеціалізованим інструментом, а взуттєвим ріжком.

Один з "топових" порад – як зберегти щетину, що випадає із взуттєвої щітки.

Далі блогер розповідає про своє "улюблену" пораду – як із шапки-вушанки зробити рукавиці для дитини.

"Хутряні рукавички для дитини в сильні морози – предмет першої необхідності. Тим часом, вони нерідко губляться, та й купити їх не завжди можна. Відмінні рукавички виходять зі старої шапки-вушанки" – це дуже страшний текст. Інші читачі пропонують зробити розпилювач з гібрида клізми з насадкою для аерозолю, а також загерметизувати вікна за допомогою білизняного шнура", – навів фрагмент тексту Мирович.

"Саме так таким і було "просте радянська життя" – по суті, це була культура бідності, рівним шаром розмазаної по всіх верствах суспільства. Злидні ці активно заохочувались і підбадьорювались державою. Зараз багато хто, хто пише про СРСР, не люблять говорити про побут людей тих років, надаючи перевагу згадувати передовиці газет брежнєвської епохи – "ой, яка велика країна була! Самі американці нас боялися! І в космосі ми! І на Кубі вже давно наші!" А я думаю про мільйони простих громадян, які робили вудки для зимової риболовлі з винних пробок і різали дитячі рукавиці зі старої шапки-вушанки...", – підсумував Мирович.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 66 років тому 19 лютого 1954 року Крим від РРФСР передали УРСР з формулюванням "вкрай занедбана область". Україна відновила регіон, але після анексії Росією він знову "майже убитий".

Люди, які ностальгують за СРСР, люблять згадувати, які в ньому були низькі ціни. Правда, якщо порівняти їх з зарплатами того часу, стає ясно, що крім найпростіших продуктів грошей мало на що вистачало.