УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Політика НКРЕКП проти зеленої енергетики заводить Україну в енергозалежність від Росії, – Буймістер

Політика НКРЕКП проти зеленої енергетики заводить Україну в енергозалежність

Політика, яку здійснює Національна комісія з питань енергетики та ЖКП, проти зеленої енергетики заводить Україну в енергетичну залежність від Росії, вважає народна депутатка фракції "Слуга народу" Людмила Буймістер, передає Політека.

Відео дня

Вона підкреслила, що НКРЕКП вкотре намагається зупинити фінансування зеленої енергетики, хоча це передбачено зеленим меморандумом і законом №810-ІХ, який скоротив зелені тарифи для станцій взамін на своєчасну оплату за зелену електроенергію.

"Коли ж регулятор почне виконувати свою роботу і виконувати українське законодавство? До слова, Закон №810-ІХ регулятор почав виконувати, але тільки в частині "зеленої металургії", коли затвердив тарифи "Укренерго". А в інших частинах вважає, що він вправі закони змінювати, ті закони, які приймаються ВР, ті закони, які були визначені пріоритетними та невідкладними президентом України", – сказала Буймістер.

Вона зазначила, що держава веде надскладні перемовини з ЄС, з МВФ, і ці організації звертають увагу на необхідність розвитку зеленої енергетики в наші країні, ми ведемо переговори про новий зелений курс Європи, за яким Україні доведеться брати на себе дуже великі зобов’язання щодо трансформації нашої енергетичної галузі, вугільних регіонів. Для того, щоб надалі могли продавати українську продукцію на європейські ринки.

Депутатка підкреслила, що "зелена" енергетика підвищує енергонезалежність України і на її розвитку наполягає президент Володимир Зеленський.

"Але з початком імпорту електроенергії з Білорусії та Росії почалась де-факто енергетична капітуляція. І сьогодні існує величезна загроза того, що наша енергетична галузь просто стане в залежність від країни-агресора так само як ми на газовій голці прожили дуже багато років", - додала Буймістер.

Вона також розповіла, що дії регулятора не є прозорими, адже він "не бачить" махінацій на ринку електроенергії, "не бачить" надприбутків трейдерів, які заганяють в збитки "Енергоатом" через купівлю електричної енергії по демпінговим цінам на ринку двосторонніх договорів, і при цьому не впроваджує інструменти контролю ринків, які прописані європейськими директивами.

Як повідомлялося, уряд в грудні 2020 року затвердив державні гарантії для держкомпанії "Укренерго" на суму 10,3 млрд грн з метою залучення кредитів від трьох державних банків для виплати боргів перед ДП "Гарантований покупець", а воно, відповідно, перед виробниками "зеленої "енергії.

Інвестори в зелену енергетику припустили, що держава планувала виконати свої зобов'язання і своєчасно погасити 40% "старого" боргу (9 млрд грн), до кінця 2020 року.

При цьому 31 грудня 2020 року, а також 6 січня НКРЕКП намагалася затвердити постанову, в якому б заборонялося ДП "Гарантований покупець" використовувати перераховані від "Укренерго" кошти для погашення "старого" боргу перед виробниками електричної енергії з відновлюваних джерел енергії.

На думку асоціацій ВДЕ, схвалення НКРЕКП такого або подібного формулювання усуне єдине поки доступне джерело для погашення "старого" боргу ДП "Гарантований покупець" перед виробниками електричної енергії з відновлюваних джерел енергії та стане підтвердженням повної неспроможності Кабміну і НКРЕКП виконати умови і зобов'язання згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, підписаного ними в червні 2020 року.

Нагадаємо, зрушень в оплаті накопиченого до 1 серпня боргу (22,4 млрд грн) перед підприємствами ВДЕ не спостерігається. За даними з судових реєстрів, вже більше 50 компаній, які інвестували в будівництво об'єктів відновлюваної енергетики, подали позови до ДП "Гарантований покупець", щоб відсудити невиплачені кошти за вироблену електроенергію. Загальна сума позовних заяв перевищує 1 млрд грн. Перші суди інвестори вже почали вигравати.

На думку НБУ, криза неплатежів держави за вироблену "зелену" електроенергію в країні є однією з основних причин падіння економіки України в 2020 році, оскільки рівень інвестицій в країну значно зменшився.