Зростання цін на продукти не уникнути: на Банковій пообіцяли захистити найбідніших українців
В Україні у 2022 році, швидше за все, продовжиться активне зростання цін на продуктову групу товарів, визнали в Офісі президента. При цьому на Банковій обіцяють, що влада вживатиме заходів для захисту малозабезпечених українців. Зокрема, йдеться про "продуктові чеки" та державне регулювання цін. Останнє вже розкритикували економісти.
Про ризик подальшого подорожчання продуктів говорять не тільки у нашій країні, а й по всьому світу. Про це заявив УНІАН радник президента України з економічних питань Олег Устенко. І якщо негативний сценарій реалізовуватиметься, то влада захищатиме найменш забезпечених громадян.
"Зараз складається така кон'юнктура на світових ринках, що інфляційні процеси продовжуватимуться. Підтвердженням цього факту є заяви, що лунають від міжнародних інституцій, у тому числі й Міжнародного валютного фонду, де попереджають про можливі ризики. Базовий прогноз на 2022 рік – це збільшення цін сировинну продовольчу групу", – зазначив Устенко.
До речі, інфляція у США та Європі вже побила рекорд за кілька десятиліть. Серед головних причин вказують дефіцит сировини та матеріалів через пандемію коронавірусу, а також високі ціни на енергоносії.
За словами Устенка, в Україні розглядають різні варіанти підтримки населення. Але, запевнив радник президента, жоден із них, у т.ч. "продуктові чеки" не мають нічого спільного з заходами, що вживалися в СРСР.
"Можливий варіант підтримки населення через пряме субсидування, як це зараз відбувається з комунальними послугами. Можливо, як допомога через канал системи Дія. Можливо через існуючу в США аналогічну систему "food stamps". Її неправильно трактують просто як "картки". Це не картки. Це кошти найбільш вразливим верствам населення, які можуть бути витрачені на покупку продуктів харчування", – зазначив Устенко.
Держрегулювання цін уже запроваджено
Щоб протистояти різкому подорожчанню, в Україні обмежили торгову націнку для 11 продуктів. До списку увійшли хліб, цукор, гречка, олія, макарони та інші "соціальні" продукти. Для них забороняється встановлювати торгову націнку понад 10%.
Крім того, Кабінет міністрів зобов'язав Держстат щодня перевіряти ціни на соціально важливі продукти, ліки, а також бензин. До цього списку увійшло значно більше товарів, ніж до списку держрегулювання.
Проте експерти поставилися до такого кроку влади вельми скептично. Так, директор Центру економічної стратегії (CES) Гліб Вишлінський упевнений, що держрегулювання лише додасть мороки торговим мережам, а от ціни для споживачів від цього не зміняться. Натомість ідею запровадити цільову допомогу для придбання товарів він оцінює позитивно.
"Регулювання торгових надбавок, яке – лише зайва бюрократія для рітейлерів, і на ціни ніяк не впливає... І щоденний головняк для Держстату – збирати ціни на продукти для уряду. Замість того, щоб просто дати одержувачам субсидій щомісячну доплату "від президента на продовольство" і не морочити нікому голову", – написав Вишлінський у Facebook.
До 2017 року в Україні вже діяло державне регулювання цін на продукти. І, за словами економіста та фінансового аналітика Олексія Куща, воно не працювало. "Існує маса схем, за допомогою яких через додаткові послуги (ціна упаковки або ще щось) можна обійти націнки", – розповідав експерт OBOZREVATEL.
За його словами, до 2017-го практично ніхто не контролював, як продавці дотримуються правил ціноутворення. Також були приклади, коли "соціальні" товари просто зникали із торгових мереж.
"Така ситуація була під час дефіциту гречки у 2011-му. Тоді її привезли з Китаю, але одразу розкупили в офіційних торгових мережах. Потім гречка з'явилася на чорному ринку, але без контролю націнки, вдвічі-втричі дорожче, ніж мала коштувати офіційно", – розповів Кущ.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні "продуктові картки" можуть прив'язати до субсидій. Таким чином, ці карти самі перетворяться на свого роду "продуктову субсидію". Проте експерти сумніваються, що держава знайде гроші для повноцінного фінансування цієї програми.
