Субсидії по-новому: за що забиратимуть знижку і коли можна проїсти гроші

Субсидії в Україні

В Україні субсидії почали виплачувати грошима. Всі, хто оформив "знижку" до кінця минулого року, з березня і як мінімум до травня гроші отримуватимуть "на руки". Оплачувати комуналку доведеться самостійно, а "здачу", якщо вона буде, можна залишити собі.

Головна загроза такої системи — якщо українці замість того, щоб заплатити за рахунками, просто проїдять отримані кошти, субсидію у них заберуть вже на наступний місяць, але при цьому повернути державні гроші буде складно.

Монетизація субсидій — своєрідний тест на свідомість українців. Якщо гроші використають за призначенням, нову модель затвердять. Однак, якщо з'ясується, що рівень розрахунків за комунальні послуги знизиться, Кабмін може повернутися до минулої моделі монетизації.

OBOZREVATEL з'ясував, як працює нова система субсидій та за яких умов знижку можуть забрати.

Головне:

  • в Україні проводять монетизацію субсидій: гроші на оплату комуналки видають "на руки";

  • якщо українці замість того, щоб оплатити комуналку, отримані суми проїдять, нововведення можуть скасувати;

  • субсидію за новими правилами можуть забрати при заборгованості за комуналку мінімум за місяць.

Як виплачують субсидії і що змінилося

Якщо раніше українці отримували платіжки за комуналку вже з урахуванням субсидії, зараз сім'ям нараховують повні суми. "Комунальні знижки" видають грошима. Пенсіонерам разом із пенсіями, а тим, хто працює — через "Ощадбанк". Суми субсидій не змінилися. Єдина різниця — тепер гроші отримує не постачальник, а сам споживач.

"Пенсію отримую 8 числа на карту. Не знаю, підвищувати мали і ще ця субсидія, але вийшло на 1480 грн більше, ніж зазвичай", — розповідає пенсіонерка з Дніпра Раїса Олексіївна.

Субсидії по-новому: за що забиратимуть знижку і коли можна проїсти гроші

Головна перевага монетизації — якщо витрачати менше за норматив, то різницю можна залишити собі. Частину комунальних послуг необхідно оплачувати самостійно (найчастіше це близько 15%), а на решту гроші виділяє держава. Субсидію дають на нормативи споживання з розрахунку, що частину зазначеної суми сім'я має оплачувати самостійно. Сума субсидії не змінюється (тільки в разі перегляду тарифів або нормативів). Тому якщо економити і витрачати менше за норму, то частину отриманих коштів можна залишити собі і витратити на що завгодно.

Читайте: Українці зможуть заробити на субсидії: як отримати вигоду від монетизації

Експерт в галузі енергоефективності Антон Ковалишин розповідає: економити на опаленні складно. Для цього доведеться утеплювати весь будинок, встановлювати тепловий пункт з автоматичним погодним регулюванням. Однак скоротити споживання електроенергії, води і газу може будь-яка сім'я.

Дивіться відео за темою:

"Найпростіший спосіб економії, доступний кожному — це зменшення витрат на електроенергію. Причому зробити це можна без шкоди для комфорту. Наприклад, встановити двозонний лічильник електроенергії, за яким можна платити вдвічі менше за світло з 23:00 до 07:00", — пояснює Ковалишин. Якщо при цьому в зазначений час прасувати, прати, використовувати бойлер, економія може бути суттєвою.

"Для зручності можна використовувати розетки з таймерами, які дозволяють автоматичні налаштовувати вмикання/вимикання електроприладів. Робота холодильника, кондиціонера і електрообігрівача з двозонним лічильником вночі теж коштуватиме вдвічі дешевше. А зменшити витрати безпосередньо на електроосвітлення до 9 разів можна, замінивши стандартні лампочки розжарювання на LED", — розповідає експерт.

Найпростіший спосіб заощадити витрати на воду до трьох разів — встановити на кран розсіювач води. Він дозволяє економити від 60 до 80%. У випадку з гарячою водою економія у грошах буде відчутною. "Плюс впроваджувати в родині енергозберігальні звички: замість ванни приймати душ, вимикати воду, коли чистите зуби або голитеся, мити посуд у наповненій мийниці. А замість миття посуду вручну краще використовувати не дорогу, але надійну посудомийку перевірених виробників", — радить Ковалишин.

Субсидії по-новому: за що забиратимуть знижку і коли можна проїсти гроші

Витрати на опалення істотно заощадити можна за наявності індивідуальних лічильників тепла — але такі можуть бути встановлені лише у квартирах з горизонтальною розводкою системи опалення. Другий варіант — модернізація системи опалення в будинку із встановленням автоматизованого індивідуального теплового пункту (ІТП). Такий ІТП дозволить заощадити від 10 до 30%.

За підрахунками OBOZREVATEL, за рік, скоротивши споживання комунальних послуг, зокрема і опалення, на 30%, можна отримати зекономлені 5 тис. грн. Більше пощастило жителям приватних будинків. Їм простіше економити на опаленні. Наприклад, якщо на вулиці потеплішало, вони можуть "прикрутити" котел і витратити значно менше за норму.

У кого і чому можуть забрати субсидію

Якщо значна частина українців субсидію витратить не за призначенням, від такої ідеї можуть відмовитися. Замість цього, як раніше пропонували в уряді, всі українці на руки зможуть отримувати тільки заощаджену частина знижки, а не всю суму відразу. "Я не знаю так само як і ви, і всі, хто тут працює, чи сплатить людина за комунальні послуги. Рівень оплати може змінитися. Ми не знаємо, чи готові наші громадяни до отримання готівки для розрахунку", — заявив директор департаменту Міністерства соціальної політики Віталій Музиченко.

Щоб убезпечити себе, Кабмін ухвалив рішення посилити чинні правила і забирати знижку за наявності щонайменше одного місяця заборгованості за комуналку. "Відповідна норма не застосовується при призначенні субсидії громадянам на наступний період в разі, якщо Мінсоцполітики не забезпечив фінансування житлових субсидій таким громадянам у грошовій формі (зокрема готівковій)", — йдеться у постанові уряду.

Читайте: В Україні можуть скасувати монетизацію субсидій: озвучено причину

При цьому сума заборгованості, згідно з постановою, має бути не меншою за 340 грн. Тобто якщо несуттєво помилитися при оплаті, субсидію не заберуть.

Монетизація субсидій в майбутньому також сприятиме конкуренції на ринку комунальних послуг. Якщо раніше незалежний постачальник, наприклад, електроенергії не був зацікавлений надавати послуги населенню, бо держава затримувала компенсації субсидій, зараз гроші виділяють відразу кінцевому споживачу.