ФГВФО викрили в роботі в інтересах компанії Фукса
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) продає деякі активи українським і зарубіжним інвесторам нібито не на ринкових умовах. Один із найрезонансніших кейсів такої схеми – продаж активів "Дельта Банку", банків "Фінанси та кредит" та "Надра" фінансовій компанії "Інвестохіллс Веста" (яку пов'язують з олігархом Павлом Фуксом).
Про це йдеться в статті ZN. Журналісти зазначили, що Фонд повинен розпоряджатися проблемними активами банків, що ліквідуються так, аби виручати за них найбільші суми на задоволення вимог вкладників збанкрутілих фінустанов.
Однак через неефективну роботу ФГВФО станом на кінець 2020 року заборгував державі більш ніж 48 млрд грн. Їх було запозичено для виплат вкладникам неплатоспроможних банків.
"Якщо уважно проаналізувати продаж найцікавіших активів, то бачимо невтішні для вкладників і держави результати "сумлінного господарювання" Фонду: активи йдуть із молотка з дисконтом 95-96%, пул формується під конкретного учасника, реальної конкуренції під час продажу практично немає", – вказано в матеріалі.
Яскрава ілюстрація – продаж пулу активів "Дельта банку", банків "Фінанси та кредит" і "Надра" 7 листопада 2019 року. У цей пул входили права вимоги за кредитними договорами на 18,1 млрд грн (зокрема, до ПрАТ "Росава" і групи "Яблуневий дар").
Переможцем торгів стала фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Вона викупила цей пул із дисконтом 95%.
20 жовтня 2020 року Господарський суд Києва на вимогу вкладника банку "Фінанси і кредит" визнав торги недійсними та скасував результати продажів через низку порушень.
По-перше, судом встановлено, що початкову вартість пулу сформовано для повторних торгів із значним дисконтом, хоча пул цих активів продавався вперше. Активи вже на старті було виставлено з дисконтом 83%. Такий підхід суперечить регуляторній політиці самого Фонду. Статистика ФГВФО свідчить про те, що в середньому активи вдається реалізувати за 20-24%.
По-друге, Фонд не став проводити оцінку кредитів, що входять до пулу. У 2016 році кожна з цих позик уже оцінювалася, і, власне, на підставі цієї оцінки їх було виставлено на торги й цього разу, хоча за три роки значно виріс їхній номінальний розмір.
По-третє, цією заставою було забезпечено й інші кредити, які Фонд на торги не виставив. Отже, вартість застави набагато перевищувала номінальну вартість пулу в сумі 18 млрд грн. Виходить, що "Інвестохіллс Веста", купуючи ці кредити, отримала ще й незаслужений "бонус" – заставу істотно більш високої вартості.
Видання також вказало на те, що учасників торгів було тільки двоє: "Інвестохіллс Веста" та "Геліос". Причому друга фінансова компанія навіть не зробила жодної ставки "і, здавалося, взагалі не була зацікавлена в цих торгах", зазначається у статті.
Водночас Фонд разом з "Інвестохіллс Веста" наполягали на законності проведених торгів.
"І, до речі, це не перший приклад такої надзвичайної прихильності ФГВФО до "Вести". Цій фінкомпанії дивним способом вдається викуповувати найпривабливіші активи, причому фактично за копійки", – додали в ZN.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, російський політолог Валерій Соловей вважає, що російський скандальний бізнесмен Павло Фукс у 2014 році брав гроші у Кремля, щоб здати Росії Харківську область.