Відео дня
Нова енергетична схема в Україні: струм продають із націнкою 41% через компанію партнера нардепа Іванчука
Україна купує електроенергію з Білорусі через компанію-прокладку, через що переплатить сотні мільйонів доларів на рік. Заробити на такій схемі зможуть обрані бізнесмени, проте без політиків не обійшлося. Менеджери прокладок пов'язані з другом та партнером нардепа від "Довіри" Андрія Іванчука, а також з компанією, яку відверто лобіював голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Про те, хто і скільки заробить на дорогій електроенергії для України, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Нова компанія та старі зв'язки
В Україні з 17 грудня 2021 року головним імпортером електроенергії з Білорусі стала компанія "Трейденергоресурс", ідеться в даних проведених аукціонів. До цього цю функцію виконувала "ТЕТ Груп".
Буквально за п'ять днів до цього, 12 грудня, у компанії помінявся бенефіціарний власник. За даними Opendatabot, ним став Таріям Матар Мохамед. Він же, як уже писав OBOZREVATEL, пов'язаний і з "ТЕТ Груп". Здавалося б, навіщо міняти компанії, якщо організатор залишаються тим самим?
По-перше, у ЗМІ опублікували цілу низку розслідувань про діяльність "ТЕТ Груп". Репутація компанії постраждала. По-друге, змінився не лише бенефіціар, а й директор. 9 грудня ним став Микола Юрчак. Як стверджують ЗМІ, це менеджер Артура Гранца, давнього друга Андрія Іванчука. Раніше Юрчак був менеджером у компанії Гранца "Мімієр Трейд Юкрейн", повідомляє видання Latifundist.
Як пишуть ЗМІ, про імпорт електроенергії Іванчук нібито домовлявся сам із білоруською стороною через білоруського бізнесмена Олексія Алексіна, який зараз проживає в ОАЕ та перебуває під санкціями в ЄС. Алексін нібито давно знає Гранца та Іванчука, і мав із ними спільні бізнес-інтереси в дьюті-фрі.
Скільки заробляють на електроенергії?
"Біленерго" продає електроенергію за ціною $59 за мВт*годину, а українська компанія купує її вже за $100. На ринок вона надходить за ціною близько 107-120 доларів. Маржу 41% отримує фактично прокладка. Обсяги, що поставляються щомісяця, за рік дозволяють заробляти близько $390 млн на різниці в тарифах.
Тобто щоб стати казково багатими та примножити свої капітали, достатньо лише створити компанію-прокладку і перепродувати те, що можна було б купувати безпосередньо в рази дешевше. Тут є важлива умова: будь-яка компанія не може прийти до Білорусі та почати купувати електроенергію. Для цього потрібно отримати дозвіл, домовитись із білоруським "Беленерго".
І у Таріяма Матара Мохамеда це вийшло. На українському ринку електроенергії приховати щось дуже складно. Усі учасники між собою знайомі, менеджери "мігрують" з однієї компанії до іншої, а чутки швидко поширюються. Уже за кілька тижнів після старту закупівель струму з Білорусі компанією "ТЕТ Груп" кілька анонімних телеграм-каналів та популярних інтернет-видань опублікували договір, згідно з яким "ТЕТ Груп" купує електроенергію через компанію Vector Energy Innovation.
Договір із боку Vector Energy Innovation підписав директор компанії Таріям Матар Мохамед Таріям (громадянин ОАЕ). Але ж українцям він може бути добре відомий, оскільки також є директором Industrial Innovation Group. Ця компанія – перероджена ЄДАПС, яка тривалий час заробляла на друку документів. Її власник – Юрій Сидоренко – замішаний у величезній кількості корупційних скандалів:
МВС у 2010-2013 роках у консорціуму ЄДАПС закупило бланки посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів за ціною, яка в середньому в чотири рази перевищувала собівартість;
Юрій Сидоренко, а також його партнери, звинувачуються у корупції у США;
у травні 1994-го Сидоренко, як випливає з матеріалів слідства, був причетний до замаху на вбивство президента концерну "Украгротехсервіс" Володимира Бортника.
Арахамія та Іванчук: хто може стояти за схемою
Декілька років тому на публічних заходах компанії Сидоренко почав з'являтися голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Ще у 2019-му IIG похвалилися нібито найсучаснішим та найшвидшим друком паспортів. Перед публікою влаштували ціле шоу – паспорт надрукували за 10 хвилин. Серед основних спікерів – Давид Арахамія. "Щоб люди жили краще, має бути "держава в смартфоні", – вкотре повторив гасло політик. На адресу компанії він не шкодував компліментів. "Якщо зараз подивитися, як держава взаємодіє з людиною, то це просто пекло", – обурився він.
Після цього, за нашою інформацією, Арахамія всіляко сприяв виходу Industrial Innovation Group на український ринок. Але якщо з друком паспортів реалізувати плани поки що не вдалося, то з електроенергією вже є успіхи.
З білоруською стороною, мабуть, допоміг Іванчук. Гранц же – його давній і надійний друг. Імовірно, їхні стосунки також поширюються і на бізнес. Наприклад, у компанії Гранца "Бф Груп" (магазини в "Борисполі") уповноваженою особою є Юрій Валентинович Грищенко. Він же значиться у керівництві, власниках "БФ Капітал", "БФ Експо". Він же з 2012 до 2019 року був помічником Іванчука.
Причому сам Іванчук не надто й приховує свій інтерес до бізнесу свого друга Гранца. Він приходив на відкриття нових магазинів у Борисполі, не приховує своєї дружби зі скандальним підприємцем. А Гранц в інтерв'ю не заперечував, що товаришує з Іванчуком.
Іванчук – недоторканний олігарх?
Андрій Іванчук – лакмусовий папір у питаннях боротьби влади з олігархатом. Поки його колеги по парламенту потрапляють у списки санкцій, їхні активи націоналізують, нардеп "отримав індульгенцію" від влади й залишився поза увагою і з боку РНБО, і правоохоронців. Тепер його ім'я пов'язали з новою схемою: величезних заробітків на непрозорих закупівлях електроенергії в Білорусі через прокладки.
Президент Володимир Зеленський на початку своєї каденції допускав сміливі зауваження на адресу Іванчука. Наприклад, виступаючи в Івано-Франківську, він особисто звернувся до скандального нардепа: "Я бачу пана Іванчука. Ви ж стали депутатом, я чув. Ви даремно сюди прийшли. Ви ж тут народилися? Ви ж із Коломиї? Дуже добре. 175 мільйонів гривень є?" Ці 175 млн грн Зеленський "просив" на ремонт дороги, натякаючи на те, що політик їх точно має.
Відтоді минуло кілька років. За цей час Іванчук зумів домогтися статусу "потрібної для влади" людини. І поки деякі його колеги потрапляли до списків санкцій, їхні активи націоналізували, Іванчук залишався і залишається недоторканним.
Як же йому вдалося цього досягти? Політик разом зі ще двома десятками парламентарів створив депутатську групу "Довіра", отримавши "золоту акцію" в Раді. Від їхньої підтримки залежить ухвалення багатьох законопроєктів. Наприклад, одне з найважливіших рішень парламенту в 2021-му – ухвалення бюджету країни на 2022-й – підтримало лише 215 "слуг народу". Цих голосів мало, але на допомогу прийшла "Довіра" – вони майже в повному складі, включно з Іванчуком, підтримали держбюджет і документ таки ухвалили. Можна навести десятки таких прикладів.
Така поведінка для опозиційної групи є дуже незвичайною. Як правило, опозиція не підтримує ні проєкти бюджетів, ні кадрові рішення – тим самим вона не поділяє відповідальності влади. Але у випадку з "Довірою" неоголошене правило не діє. Здається, що такими "договірняками" діяльність олігарха в Раді і обмежується.
OBOZREVATEL незабаром опублікує серію матеріалів про те, з якими схемами може бути пов'язаний Іванчук та як йому вдалося залишитись недоторканним.
Далі буде...