Мобілізованим військовим більше не платитимуть зарплату на старому місці роботи
Українським роботодавцям більше не доведеться виплачувати середню зарплату працівникам, яких призвали на службу до армії під час мобілізації. Поки новація не набула чинності, за всіма такими військовослужбовцями під час воєнного стану зберігається не лише місце роботи та посада, а й середній заробіток.
Проте депутати Верховної Ради (ВР) під час розгляду законопроєкту №7251 внесли поправку, яка може повністю це змінити, пише Deutsche Welle. Зміну запропонували у фракції "Слуга народу". Поки що документ ще не підписано президентом Володимиром Зеленським.
"Внесена депутатами поправка змінює лише одне слово. Але надалі може багато чого змінити для військовозобов'язаних, яких призвали на службу під час мобілізації", – зазначає видання.
Поки що військовозобов'язаному за призовом роботодавець продовжує виплачувати заробітну плату. Коли законопроєкт підпише президент, за такими військовими під час мобілізації зберігатиметься лише місце роботи та посада.
Автором поправки є голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, депутатка від фракції "Слуга народу" Галина Третьякова. "Ця практика, щоб військовослужбовцеві роботодавець продовжував платити зарплату після мобілізації, виникла в 2014 році. На той час мобілізованих було не так багато, а державний бюджет був не в змозі або не було політичної волі достатньо фінансувати військових", – аргументувала політикиня.
Третьякова вважає, що військовослужбовці тепер можуть гідно заробляти і без такої норми. Вона нагадала, що мобілізований військовослужбовець отримує 30 тисяч гривень грошового забезпечення, а якщо він бере участь в активних бойових діях, то 100 тисяч гривень.
"Потрібно було знімати цей тягар із роботодавців, адже вони платять податки, за рахунок яких формується утримання наших військових, вони зараз ще виплачують заробітну плату, а ще потрібно, щоб вони розвивали економіку", – вважає Третьякова.
Як повідомляв OBOZREVATEL, "трудовий" законопроєкт запроваджує додаткові підстави для звільнення співробітників з ініціативи роботодавців. Так, до причин, з яких трудовий договір може бути розірваний в односторонньому порядку, додали:
руйнування чи знищення виробничих, організаційних та технічних потужностей, засобів виробництва чи майна;
відсутність співробітника на роботі та інформації про причини такої відсутності більше 4 місяців.
Також можна збільшувати робочий день, але з обмеженнями – максимум до 60 годин на тиждень. При цьому роботодавець повинен мати причини для такого рішення ("критичні умови"). А компенсації за роботу у вихідні дні знову доведеться виплачувати (таке правило раніше скасовувалося на час воєнного стану).
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel. Не ведіться на фейки!