Європа і США загрузли в дебатах щодо "Північного потоку-2": за що борються сторони
Європа і США застрягли в дебатах щодо "Північного потоку-2". Розбіжності щодо трубопроводу складніші, ніж можна припустити з багатьох аргументів, наведених різними сторонами. Це не є чітко вираженою проблемою енергетичної безпеки, як її іноді представляють.
Про це повідомляє European Council on Foreign Relations. "Північний потік-2" передусім є проблемою для управління взаємовідносинами. Для Європи було б погано, якби американський тиск викликав скасування газопроводу і залишив би Німеччину та інші держави-члени, чиї компанії беруть участь у його будівництві.
Також було б не дуже добре для Європи, якби трубопровід у кінцевому підсумку розвіяв побоювання Польщі і зобразив ФРН "егоїстичним актором", який не піклується про своїх партнерів. Будь-який із цих результатів також послабить трансатлантичний альянс і, більш-менш безпосередньо, принесе користь Росії.
Найкращим варіантом було б, якби США і Німеччина шукали компроміс, який враховує стратегічні обмеження Європи і Америки, а також майбутнє торгівлі газом у зв'язку з прискореним переходом до "зеленої" економіки. Такий підхід міг би згуртувати трансатлантичне співтовариство.
Для Німеччини – країни із сильною правовою культурою – було б вкрай незручно відмовлятися від "Північного потоку-2". Але коли влада наполягає на завершенні будівництва трубопроводу, вони розділяють ЄС. Це ризикує не тільки довірою і вірою в німецьке керівництво східноєвропейців, які вже сумнівалися в тому, як Німеччина врівноважує свою прихильність їхньої безпеки своїм бажанням вести справи з Росією, але й деяких південних європейців.
Наприклад, італійці відмовилися від проєкту "Південний потік", водночас "Північний потік" пішов далі. В сукупності такі невдоволення можуть підірвати здатність Німеччини досягти згоди стосовно політики ЄС щодо Росії.
Для багатьох європейців випадок із "Північним потоком-2" показує, що Конгрес США і навіть демократи готові використовувати загрозу санкцій і збиток, який вони можуть завдати європейським проєктам. Після того як Дональд Трамп покинув свій пост, США відмовилися від багатьох політик, які турбували європейців, але схоже, що час від часу країна буде продовжувати використовувату економічну зброю, яка безпосередньо зачіпає інтереси Європи.
Ба більше, якщо односторонні дії США повалять "Північний потік-2", це поставить під загрозу зусилля щодо відновлення трансатлантичних відносин. Замість єдиного і активного партнера США працюватимуть із "розколотим і пораненим ЄС".
Зі свого боку РФ у тривалій трансатлантичній суперечці значною мірою є стороннім спостерігачем – вона не має права голосу щодо дій США або Німеччини. Але результат вплине на погляди Росії на Захід і на її важелі впливу.
До того ж є багато вагомих причин, за якими "Північний потік-2" не був чудовою ідеєю (враховуючи, що його зміст полягає в тому, щоб обійти Україну, він суперечить третьому енергетичному пакету, розділяє Європу, і насправді не потрібен, з огляду на кількість газу, споживаного Європою).
Раніше лідер Європейської народної партії в Європейському парламенті Манфред Вебер заявив, що "Північний потік-2" потрібно добудувати. Але якщо Росія продовжить військову ескалацію на сході України, транзит газу через трубопровід доведеться зупинити.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Президент США Джо Байден заявив, що є противником будівництва російського газопроводу "Північний потік-2" ще з часів, коли він не обійняв свою посаду. Питання введення санкцій проти проєкту він назвав "дуже складним".
Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що не бачить підстав для припинення будівництва газопроводу "Північний потік-2", незважаючи на нарощування військ Росії біля кордону з Україною.