"Арселор Міттал Кривий Ріг" зіткнувся з пресингом з боку екоактивістів
Промислове підприємство "Арселор Міттал Кривий Ріг" активно вкладає зусилля і кошти в проєкти, які можуть зробити його більш екологічним. Однак разом із тим, постійно стикається з тотальним пресингом з боку так званих екоактивістів, що висувають нездійсненні ультиматуми і повністю ігнорують зусилля з екологічної модернізації з боку адміністрації.
Як йдеться у матеріалі OBOZREVATEL, підприємство останнім часом активно зайнялося вирішенням низки проблем, зокрема: продовжує масштабну реновацію агломераційного цеху №2, загальна вартість якого прогнозовано складе близько 180 млн доларів; розбирається з накопиченням металургійних шлаків – вони будуть перероблені в шлаковий щебінь і пісок, внаслідок чого перетворяться на матеріал для будівництва нових сучасних автотрас.
Відзначається, що за підсумками 2019 року підприємство отримало нагороду на всеукраїнському бізнес-форумі "Екотрансформація-2019" в номінації "Лідер еко-інвестицій" за свої зусилля в екологічному напрямку.
Однак ЗМІ та активісти формують зовсім іншу картинку в питанні екологічності великих підприємств. Водночас керівниця Професійної асоціації екологів Людмила Циганок розповіла OBOZREVATEL, що в Україні є провідні бізнеси, які розуміють свою відповідальність за навколишнє середовище. І таких прикладів багато. Вони інвестують величезні суми для того, щоб поліпшити свої взаємини з екологією.
"І в водної сфері вони є, і в металургії, і в енергетиці. Підприємства модернізуються, але занадто повільно і не з тим результатом, якого вимагає держава і міжнародне співтовариство", – наголосила вона.
Відзначається, що вина за занадто повільне зниження шкоди промисловості для навколишнього середовища – не тільки і не стільки на самих підприємствах, скільки на державі, яка, запустивши процес реформування природоохоронного законодавства і стверджуючи численні "плани дій", "забула" про головне: створити дієву систему фінансування всіх цих заходів, механізми стимулювання модернізації. Адже в умовах світової економічної кризи і падіння промисловості, покладати весь фінансовий тягар виключно на бізнес і виключно через механізм штрафів – недалекоглядно.
У матеріалі наголошується, що такі напівзаходи в області модернізації енергетичної галузі, наприклад, уже через десяток років можуть не просто привести до віялових відключень енергетики, а залишать Україну наодинці з енергетичним колапсом.