У Києві 16-поверхівка перейшла на опалення дровами: що відбувається та скільки таких будинків

У соцмережах та ЗМІ кілька днів обговорювали перехід 16-поверхівки на опалення дровами в столиці. Йдеться про ЖК "Кузьмінський-2", який не добудували і законно під'єднати до опалення не змогли. Частина мешканців до будинку заселилася, а обігрівають його дровами.

Такий випадок не єдиний. Лише в столиці не здали в експлуатацію близько 300 багатоповерхівок. По всій країні таких будинків – тисячі. Про те, як живуть українці в недобудовах та чому переходять на дрова, читайте в матеріалі OBOZREVATEL

Українці вселяються в недобудови, а опалюють дровами

"У нас у ЖК навпроти – "Кузьмінський" – давно опалюють твердим паливом, але уваги на це не звертали", – розповідає інвестор ЖК "Кузьмінський-2" Яніна Альєєва. За її словами, опалювати дровами 16-поверхівку почали тільки цієї зими, а до цього опалення взагалі не було. Будинок не добудували, не здали, не ввели в експлуатацію, ба більше, на будівлю накладено арешт. Законно під'єднатися до комунікацій практично неможливо.

Але, незважаючи на це, частина мешканців все одно зробила ремонти й заселилася до одного з найвідоміших "проблемних" будинків. До об'єкту має стосунок забудовник Анатолій Войцеховський, чиє ім'я в столиці вже стало узагальненим поняттям. Йому інкримінують захоплення територій та незаконне будівництво.

Тисячі інвесторів втратили свої кошти, а зараз мають право вимагати квартири зі збанкрутілої компанії. Житло водночас розташовується в будинках, які збудували незаконно. Серед таких інвесторів виявилась і Яніна Альєєва.

"Розмова про котел зайшла з моменту, коли з'явився кооператив і він нібито має добудувати будинок. Ми спочатку говорили про газове опалення. Потім уже збудували 16 поверхів, а в таких будинках не можна проводити газ. Тоді заговорили про те, що кооператив робитиме твердопаливний котел. Це в його інтересах", – каже киянка.

У свою ж смартквартиру в 26 квадратів дівчина потрапити не може: вона не вступила до кооперативу, тому в кращому разі може подати до суду на збанкрутілу компанію або домовитися про компенсацію вкладених коштів після того, як кооператив продасть її квартиру.

"Це була дешева квартира у 2015-му, на стадії будівництва. Зараз за ці гроші нічого не купиш", – каже інвесторка. По коментар ми також звернулися до голови кооперативу, проте він на дзвінки журналістів не відповів.

Ситуація в "Кузьмінському-2" не унікальна, каже експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко. За його підрахунками, "таких будинків Войцеховського" в Києві – 46. А це сотні сімей. Є й інші "проблемні" забудовники. Ще сотні таких ЖК – довкола столиці.

Наприклад, у Крюківщині за кілька кілометрів від Києва введення будинку в експлуатацію вже п'ять років очікують інвестори ЖК iHome. Половина з них уже вселилася в будівлю – за електроенергію платять за комерційним тарифом, що складає 5,18 грн за 1 кВт*годину (в зданому будинку платять 1,44 грн), а опалення власної газової котельні коштує кілька тисяч гривень.

"У нас конфлікт між власником землі та забудовником. Взагалі, ми вже не особливо й чекаємо, поки будинок здадуть в експлуатацію. Знаю, що у великих квартирах, які по 100 квадратів, отримують платіжки по 11 тис. грн за житло у незданому будинку. Будинок наполовину порожній. На моєму поверсі, чесно кажучи, тепло. Але й платимо ми лише за світло та воду близько 4 тис. грн на місяць. І це в невеликій квартирі 43 квадратних метри", – розповідає інвесторка ЖК iHome Іннеса.

Компанія-забудовник недобудови – "Українська будівельна компанія" (УБК) – належить бізнесменові Олегу Морозу. Підприємців, які вирішили заробити на недорогому житлі, зібрали з українців гроші, а потім на півдорозі збанкрутували, – десятки та сотні по всій країні.

Ціни на квартири в недобудовах на 40% нижчі за ринкові. Мешканці часто стикаються з перебоями із водопостачанням, електроенергією, теплом. Заселена лише частина будинків. І за законом левову частку таких багатоповерхівок треба зносити. Наприклад, будинки зводили на територіях, призначених для "присадибних ділянок".

Чи можливо опалювати дровами?

В Україні частина підприємств уже перейшла на твердопаливне опалення. У ситуації зростання тарифів на газ це може бути вигідно, каже Попенко. Але тут варто зазначити, що у випадку з недобудованими і не введеними в експлуатацію будинками зробити це неможливо.

Проте якщо якийсь забудовник вирішить встановити на території ЖК твердопаливний котел і відмовитися від газу, він має на це право. Тариф залежатиме від кількості мешканців, інфраструктури, тепловтрат. Але це однозначно буде дешевше, ніж платити за газ за комерційними тарифами.

"У Броварах встановлюються котельні на пелетах. Але говорити про те, що по всій країні буде тренд на використання твердого палива, можна буде тоді, коли з'явиться конкуренція на ринку, коли буде правильне законодавче регулювання, коли буде створено гарну інфраструктуру", – каже Попенко.

Поки що говорити про перехід на твердопаливні котли в Україні не доводиться. Хоча сама ідея активно розвивається у всьому світі. Це дозволяє скоротити споживання газу та в деяких випадках зменшити суми в платіжках. Держава може стимулювати такі кроки, наприклад, надаючи особливі умови кредитування на купівлю таких котелень, або ж розвиваючи деревообробну галузь.