В українців за комунальні борги можуть забрати навіть брудний посуд: що відбувається і як покарають

В Україні через борги за комуналку можуть забрати останнє майно, навіть якщо це брудний посуд чи старе відро. Незважаючи на повномасштабну війну, судова система не зупиняється. Комунальні підприємства справно подають позови проти боржників та регулярно їх виграють.

Відео дня

Про те, що повинні знати боржники та як можуть покарати тих, хто відмовляється платити, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Фейк №1. Під час воєнного стану судитися за комунальні борги заборонено

На територіях, де немає військових дій та які не перебувають під окупацією, комунальні підприємства мають право звертатися до суду та вимагати сплати комунальних послуг. Такі суди тривають кілька місяців і відбуваються за спрощеною процедурою.

У реєстрі судових рішень можна побачити сотні позовів комунальних підприємств до боржників. І в абсолютній більшості (якщо не завжди) суди займають позицію комунальників. Якщо споживач отримує комунальну послугу, він має за неї сплатити. У деяких випадках українці мають платити за комуналку, навіть якщо не мешкають у квартирі. Це стосується централізованого опалення, абонентської плати за воду, тепло й газ, а також платежів за утримання прибудинкової території.

Якщо ви не сплачуєте за комуналку, то через суд доведеться заплатити не лише суму боргу, а й витрати на сам суд. Наприклад, кілька днів тому "Запоріжжяобленерго" виграло суд у свого клієнта, який відмовлявся платити за електроенергію.

Тепер боржнику доведеться не лише сплатити борг у 1570 грн, а й 2481 грн судового збору. У підсумку замість півтори тисячі гривень сума становитиме 4051 грн.

"За вищевказаний період оплати від відповідача не надходило, сума заборгованості відповідача становить 1570 грн 35 коп., що підтверджується розрахунком, доданим до позовної заяви, та роздруківкою за особовим рахунком", – йдеться у матеріалах справи.

Фейк №2. Комунальні борги можуть взагалі списати

Українці без урахування електроенергії накопичили за комуналку 35,35 млрд грн боргів. Щоб "вибачити" всю цю суму, комусь потрібно заплатити підприємствам замість боржників. Сама ідея "вибачити" борги періодично звучить із боку політиків. Найімовірніше, це популізм – ідея, яка подобається боржникам і яку ніколи не зможуть реалізувати.

Але якби її навіть реалізували, виявилося б, що кожному українцю, котрий вчасно платить за комуналку, довелося б сплатити комунальні послуги своїми податками й тим, хто відмовлявся платити. І тут постає питання: наскільки справедливим буде таке рішення.

Якщо ж вибачити борги та не відшкодувати підприємствам втрати з бюджету, це може призвести до банкрутства водоканалів, постачальників гарячої води, опалення тощо. "Я важко розумію, як підприємства працюватимуть. Навіть якщо будуть компенсації з бюджету, є питання: де брати ці гроші? У цій ситуації потрібно шукати вихід. Субсидії: знову ж таки, немає грошей на субсидії", – каже експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко.

Фейк №3: за три роки комунальні борги списуються

Ще один поширений фейк – інформація про те, що через три роки борги за комунальні послуги просто "списують". Насправді термін позовної давності становить три роки. Тобто через суд у вас можуть забрати лише той борг, який було накопичено за останні три роки.

Але вся сума заборгованості, накопичена за весь час, залишиться за боржником доти, доки він не заплатить. І якщо через суд стягнути гроші не зможуть, то нагадувати про заборгованість, вимагати сплатити борг можуть. Окрім того, якщо ви захочете продати квартиру, заборгованість доведеться сплатити.

Зазначимо, якщо вам здається, що у вас навіть через суд нічого забрати, ви точно помиляєтесь. Судові виконавці можуть вилучити все: навіть старі сковорідки та посуд, поношений одяг і несправні меблі. Згідно зі стандартами, на кожного члена сім'ї має залишитися лише певний набір посуду, одягу, а решту мають право вилучити й продати на торгах.

Набагато важливіше: також можуть заарештувати автомобіль, мотоцикл, банківський рахунок. Є випадки, коли за комунальні борги на торги виставляли квартиру. Її продавали через онлайн-платформу, частину суми забирали в рахунок погашення заборгованості, решту віддавали вже колишнім власникам житла.