Відео дня
Гетманцев про нові правила для ФОПів: українці втрачають мільярди, а пріоритети диктує базар. Інтерв'ю
Глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ініціював зобов'язання для бізнесу встановлювати касові апарати або спеціальні програми на телефони й видавати всім клієнтам чеки. Це дасть можливість побачити, скільки вони насправді заробляють і чи мають право залишатися на "єдиному податку". Однак фізособи-підприємці (ФОПи) продовжують виходити на акції протестів з вимогою скасувати введення обліку їхнього виторгу.
Але насправді облік виторгу й чеки – поширена практика в усьому світі. Касові апарати або програми використовують не тільки в ЄС і США, але навіть у сусідніх Білорусі, Росії та інших країнах. В Україні ж тіньовий бізнес продовжує диктувати свої правила.
Данило Гетманцев у першій частині інтерв'ю OBOZREVATEL розповів, скільки втрачає кожен українець через відсутність прозорих правил і як потрібно виправляти ситуацію.
– У 2021-му в Україні повинні були ввести облік для фізосіб-підприємців. На жаль, це рішення знову відтермінували. Ви рахували, скільки ми втрачаємо через те, що майже кілька мільйонів підприємців взагалі не ведуть ніякого обліку?
– Хочу трохи пояснити ситуацію. У нас зараз більш ніж 1,9 млн фізосіб-підприємців (ФОП). Інститут "єдиного податку" ввели в кінці 90-х. Напевно, тоді це було правильне рішення. Але, на жаль, зараз же ми бачимо, що єдиний податок використовується як механізм ухилення від податків представниками великого й середнього бізнесу.
Активісти, які нібито обстоюють інтереси ФОПів, самі кажуть, що борються за права малого та середнього бізнесу. Але "єдиний податок" взагалі не повинен стосуватися середнього бізнесу. І давайте визнаємо, зараз це найпоширеніший інструмент ухилення від сплати податків. Тут і доводити нічого: замовивши товар в інтернеті або пройшовшись вулицями наших міст, будь-хто може в цьому переконатися.
Сама по собі дискусія – вводити чи не вводити РРО (реєстратори розрахункових операцій. – Ред.) – абсурд. Навіть Танзанія ввела РРО.
Усі розвинені країни світу, азіатські країни, країни СНД – усі пішли цим шляхом. А ми чомусь хочемо обговорити можливість не вводити цей простий і ефективний інструмент і конструювати ще один український велосипед, відмовляючи в захисті громадянам і бюджету, а значить медикам, учителям і пенсіонерам.
За даними податкової, в системі єдиного податку ховається 5 млрд надходжень на рік, а поза ризикових набагато більше, плюс скручування, які не працюють без чорної готівки – ще 2-3 млрд на місяць. І додамо також до цього митницю: контрабанда в таких масштабах можлива саме тому, що в Україні існує безпрецедентний ринок збуту контрабанди.
Сам бізнес зацікавлений у РРО. Неможливо розвиватися, якщо в нас у межах однієї юрисдикції існують різні правила гри. Немає рівних умов. Одні повинні працювати по-білому, а інші можуть не платити податки і отримувати зовсім іншу рентабельність.
– Тобто в сумі за рік ми недоотримуємо більш ніж 30 млрд грн?
– Я спеціально навів цифри ось у такому порядку. Не можна просто взяти й підсумувати. Ми не можемо сказати, що введемо РРО та завтра закінчаться скручування. Але це значно вплине на масштаб схем. Усю контрабанду неможливо побороти за допомогою РРО, але така масовість, як є зараз, звичайно, піде.
– Чому введення РРО знову перенесли? Ви називали розвинені країни, навіть Росія вже ввела реєстратори, зокрема й для самозайнятих, а в нас чомусь це неможливо. Невже таке сильне лобі?
– Це проблема влади, яка грала і грає в популізм. Я вважаю, що влада повинна ухвалювати рішення на користь суспільства, а не на користь окремих груп населення.
Для цього повинна бути політична воля, сміливість. Це обов'язок влади.
Коли йдеш у владу, ти повинен бути готовий жертвувати собою заради країни, це must have для будь-якого політика. Я до останнього відстоював необхідність негайного введення РРО, як і багато моїх колег. Ми переконані, що РРО потрібно було вводити вже давно. Але Верховна Рада ухвалила рішення перенести, ми його поважаємо. Сподіваюся, що це останнє відтермінування.
– Ви сказали, що у влади повинна бути сміливість. А вона є?
– Так, я ж перед вами (сміється). Якщо говорити серйозно, політика, крім усього іншого, – це мистецтво можливого. Конституційна більшість ухвалила таке рішення, і звичайно, це рішення потрібно поважати.
Я впевнений, у нас є політична воля. Про це свідчать ті рішення, які ми вже ухвалили. Ці рішення не могли ухвалити десятиліттями, а ми зробили це швидко і якісно.
– ФОПи не говорять, що не хочуть вводити РРО, тому що вони вже перевищують ліміти й не мають права залишатися на "єдиному податку". Кажуть, що дуже складно, практично неможливо, ввести облік...
– Програмне РРО – простий додаток у телефоні. Якщо завантажуєте додаток YouTube, вам же не потрібні консультації айтішника, відомого блогера. Усі охочі оволоділи. А тут чомусь виникають якісь проблеми.
Це такий же додаток, як і будь-який інший. Хто хоче, а не шукає виправдання, вже користується. На кінець 2020 року 112 млн чеків згенерували програмними РРО. Там більш ніж 60 тис. зареєстрованих РРО, за якими стоять зокрема й фізичні особи-підприємці. Навіть я скачав собі на телефон, перевіряв. Це дуже просто й безкоштовно.
Ще один міф, який поширюють, що це платно. Нічого подібного. Насправді складного нічого немає. Усім, хто ставить мені питання, я даю посилання на сайт податкової (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/), де є дуже проста інструкція.
– Ще кілька років тому була ідея прописати в законі, хто може бути ФОПом. Ця ідея залишилася ідеєю. Зараз ФОПами оформлюють найнятих працівників, щоб не платити внески й податки з зарплати. Що робити з цим?
– Я усвідомлюю собі масштаби ухилення від податків шляхом переказування зарплати на рахунки ФОПів. Ми розуміємо, що схема працює і працює в більшості компаніях. Однак я не впевнений, що винятково адміністративними заходами ми розв'яжемо цю проблему.
Зарплата в конверті – це ж не тільки ухилення від податків, хоча такий мотив головний. Це ще й спроба бізнесу і працівника врегулювати свої відносини інакше, ніж прописано в застарілому Трудовому кодексі. Ще це бажання працівника ухилитися від призову в армію (його складніше знайти без офіційного місця роботи, – Ред.), це бажання застрахуватися від валютних ризиків. Тут є ціла низка факторів. Зарплати з тіні ми зобов'язані вивести. Але це шлях не в один крок.
– Зараз ФОПи першої і другої групи сплачують менше податків, ніж учитель зі своєї зарплати. Всі вони сплачують єдиний соціальний внесок із мінімальної зарплати. Хіба це справедливо? Чи не час збільшити для них ставки?
– Це говорить про ті пріоритети, які, на жаль, існують у нашому суспільстві. Говорячи про ФОПи, ми ж кажемо не про промисловість, не про дрібну промисловість. Ми говоримо з вами про торгівлю.
І ось наше суспільство, яке ми б хотіли вважати цивілізованим, встановлює пільгову систему оподаткування саме торгівлі. Це дуже важлива сфера економіки, але вона не може бути локомотивом розвитку країни. Це сфера, яка...
– ...Нічого не створює
– Ось якраз від такого формулювання я б хотів піти. Торгівля – це важка праця. Але виходить так, що ми самі будуємо ціннісні пріоритети. Фізична особа-підприємець створює робоче місце для себе і працевлаштовує 3-4-10 осіб навколо себе. Ми повинні в цьому їм допомагати. Звісно.
Але створюючи їм особливі умови, ми тим самим змушуємо вчителя йти на ринок, де він може заробити більше. Ми говоримо, що торгівля для нас важливіша, ніж освіта, медицина, промисловість. Крім цього, коли ми миримося з тим, що торгівля перебуває в тіні, то позбавляємося можливості платити гідну зарплату. Якщо ми будуємо суспільство торговців, давайте відверто про це говорити. Але тоді варто сказати виборцеві: ми будуємо суспільство торговців. Держава в 90-х вигнала інтелігенцію на базар, а тепер цей базар диктує суспільству пріоритети.
Але, можливо, все-таки варто створювати робочі місця в переробленні, промисловості, авіабудуванні, суднобудуванні, в дорожньому будівництві? Там, де є висока додана вартість, де платяться податки, які використовуються на зарплати вчителям, медикам і пенсії, а не продовжувати посилювати ту помилку, яку зробили в 90-х.
– У нас уже є ситуація, за якої в нас одні з найнижчих пенсій у Європі.
– Чому одні з? Найнижчі в Європі.
– Дефіцит Пенсійного фонду зростає, міністр Степанов запропонував підвищити зарплати лікарям хоча б до 23 тис. грн, грошей на це не знайшли. Підвищення зарплат учителям скасували. Навіть суспільство торгашів повинен хтось лікувати і вчити. Може, час уже сказати: хлопці, треба платити, вам теж потрібна медицина, ви теж станете пенсіонером. Хіба може підприємець платити 227 грн єдиного податку? Чи не час підвищити ставки?
– Додати до цього нічого.
– Так оформте в законопроєкт і підвищте ставки
– Я думаю, нам треба відокремити малий бізнес від середнього й великого. Це те, що ми повинні зробити зараз. Є види діяльності, які не можуть бути малим бізнесом.
Малий бізнес хай працює на тій системі, яка є. Але якщо малий бізнес уже став середнім, будьте ласкаві платити податки так, як це роблять усі. Середній та великий бізнес не має права використовувати єдиний податок.
Другу частину інтерв'ю з Гетманцевим про "соромне" рішення знизити ПДВ для мільярдера Андрія Веревського, зарплати в конвертах і пенсійну реформу читайте незабаром на OBOZREVATEL.