Україна не виконала частину умов МВФ: що вимагають від влади й чи можна обійтися без кредитора

До чого призведе провал переговорів із МВФ

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не погодилася на деякі вимоги МВФ. Серед них, наприклад, закон про Вищу раду правосуддя і питання, що стосується реформи КСУ. Влітку влада підписала меморандум про співпрацю, у межах якої взяла на себе цілу низку зобов'язань і натомість отримала перший кредитний транш.

Про те, які вимоги досі не виконала Україна і що заважає отримати гроші, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Головне:

  • Україна не виконала цілу низку умов МВФ;

  • для нового траншу доведеться скорочувати дефіцит бюджету, підвищувати тарифи на газ, ухвалювати закони про судову систему в тому вигляді, як цього хоче кредитор;

  • поки Україна залежить від кредитів, усі важливі економічні рішення доводиться ухвалювати після узгодження з фондом.

Занадто високий дефіцит бюджету й суперечливі питання

Серед "слуг народу" далеко не всі поділяють думку про те, що Україні життєво необхідна співпраця з фондом. Деякі радники президента й визначні партійні діячі в особистих розмовах говорять про те, що рекомендації МВФ нібито переходять кордони і впливають на можливість незалежно ухвалювати рішення. Таке твердження озвучив на своєму останньому брифінгу і президент Володимир Зеленський.

"Ми будуємо незалежну країну. З деякими речами, які хоче МВФ, ми погоджуємося, а з деякими ні. Я гарант Конституції, я захищаю незалежність. Ми будуємо сильну країну, в майбутньому незалежну від усіх",сказав глава держави 22 лютого.

Що вимагав МВФ

Президент зазначив, що суперечки виникли під час обговорення закону про Вищу раду правосуддя і про Конституційний Суд. В офіційному пресрелізі також відзначили, що Україні потрібно посилити "ініціативи з відновлення і посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства".

Чого хочуть від України у фонді:

  • поліпшення законодавчої та регулятивної основи банківського нагляду і фінансового оздоровлення;

  • заходів, спрямованих на зменшення фіскального дефіциту в середньостроковій перспективі;

  • законодавчих ініціатив із відновлення й посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства;

  • заходів у секторі енергетики.

МВФ не може диктувати, як діяти державі. Він усього лише пропонує дешеві кредити в обмін на виконання певних умов. Іноді ці умови йдуть на користь економіці, а іноді стримують сміливі кроки, які можуть як нашкодити, так і принести користь.

Саме завдяки тиску фонду в Україні свого часу провели пенсійну реформу (в 2017-му), у межах якої збільшили пенсійний вік для тих, кому не вистачає стажу. Фонд наполягав на введенні ринкових тарифів на комунальні послуги.

Цілу низку умов влада вже виконала:

  • не стала знижувати пенсійний вік;

  • розділила податкову і митну служби;

  • скасувала максимальний тариф на опалення;

  • спростила зміну постачальника газу;

  • розв'язала проблему криміналізації незаконного збагачення;

  • вирішила питання повноважень у НБУ.

Деякі умови меморандуму Україна порушила. Серед них, наприклад:

  • не показала, як буде знижуватися дефіцит бюджету;

  • не ввела касові апарати для "ФОПів" із січня 2021-го;

  • не ухвалила закон про Вищу раду правосуддя;

  • не забезпечила ринковий тариф на газ;

  • знизила ПДВ для обраних аграріїв;

  • не підсилила корпоративне правління в держкомпаніях;

  • не провела аудит "ковідного" фонду.

Найскладніше буде довести МВФ, що вже в короткостроковій перспективі Україні вдасться скоротити дефіцит державного бюджету. Наприклад, кредитор хоче, щоб наступного року "діра" була на рівні 3,5% ВВП, а в українському Мінфіні розглядають варіанти з дефіцитом на 2022 рік у межах 4,5-5% ВВП.

Україна зможе і без МВФ, але буде складно

Старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб упевнений, що гроші в України є й навіть без МВФ щонайменше в 2021-му дефолт країні не загрожує. Але тоді доведеться шукати інших кредиторів і витрачати резерви. Зараз їхні обсяги становлять 29 млрд доларів. А в 2021-му потрібно буде віддати 16 млрд.

"Гроші є, але без рефінансування вони будуть вичерпуватися швидше. А зниження резервів зі свого боку буде тиснути на курс гривні", – говорить аналітик.

Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко додає, що багато чого залежить і від ситуації на глобальних ринках. "Прогноз щодо ринків, з одного боку, позитивний через широкі вливання Федеральної резервної системи США і Європейського центрального банку. Але з іншого боку, ситуація може швидко змінюватися через пандемію й інші чинники ризику", – зазначає вона.

Наприклад, у 2019-му, коли курс долара опустився нижче ніж 25 грн/$, був високий попит на українські облігації внутрішньої держпозики. Тоді іноземці приходили й купували український борг у спробі побільше заробити.

Президент Володимир Зеленський упевнений, що до кінця року Україна все-таки отримає кредитний транш. Запасні плани в Кабміні розроблюють, але публічно їх не озвучують. А поки країна залежить від кредитів, говорити про повну незалежність складно. Всю економічну політику доводиться погоджувати з кредиторами.

Українатранш МВФтраншМВФкредит