"Слуги" так поспішали ухвалити закон про олігархів, що зіпсували документ. Тепер доведеться підписувати плутанину

"Слуги народу" разом із союзниками з інших фракцій за скороченою процедурою ухвалили закон "Про олігархів" у такому вигляді, в якому він не зможе працювати. Депутати так поспішали якомога швидше розглянути документ, що наробили купу помилок. У фінальному тексті врахували правки, які суперечать одна одній. Тепер же намагаються з порушенням закону ситуацію виправити.

Про те, як депутати зіпсували закон "Про олігархів" і що тепер робити, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Керівництву "слуг" доведеться визнати свою некомпетентність?

"Слуги народу" проголосували за правки, які суперечать одна одній. У такому вигляді документ не буде працювати. Наприклад, у тому тексті, який підтримали депутати, йдеться, що визначає, хто є олігархом, Рада національної безпеки і оборони (РНБО), а затверджує президент. У тому ж документі ухвалили правку, згідно з якою це ж рішення ухвалює Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК). Одним словом, у фінальному тексті прописали колізії, які просто заблокують документ. І це далеко не всі помилки.

Ситуацію спробував виправити віцеспікер Руслан Стефанчук. Він 24 вересня під стенограму зачитав правки, які вже підтримали нардепи, але які він запропонував виключити. І тут думки депутатів розходяться. Одні стверджують, що такі "корективи" незаконні, потрібно повністю переголосовувати законопроєкт, а інші ж кажуть, мовляв, і так теж можна.

Процедуру виключення правок "під стенограму" не передбачено законом, розповідає OBOZREVATEL заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин. У Раді вже вносили зміни під стенограму, але депутат не пам'ятає жодного випадку, коли таким чином прибирали правки, які вже ухвалено. У цій ситуації, впевнений політик, єдиний спосіб – відправити законопроєкт на підпис президенту з рекомендаціями.

Тоді Володимир Зеленський повинен накласти вето на документ і повернути його до парламенту зі своїми пропозиціями. І вже в цих пропозиціях виправити законодавчу колізію. "Найбільш логічним був би механізм: підписати законопроєкт, нехай навіть з порушеннями, направити його президентові, а президент своїм вето міг би виправити цей момент", – говорить Юрчишин.

На цю процедуру, зазначив лідер фракції "Голос" Ярослав Железняк, піде пів року. "З огляду на те, що вчора голосували "по бєспрєдєлу", то тепер немає жодних юридичних варіантів виправити текст. Будь-який креатив – відвертий кримінал. Як мінімум для секретаріатів. Навіть окрема процедура (переголосування за 131 ст. регламенту), про яку писав вранці, не врятує повністю ситуацію. Занадто багато помилок", – написав депутат на своїй сторінці в Telegram.

А ось глава підкомітету з питань регламенту Павло Фролов менш скептично оцінює дії Стефанчука. Він вважає, що законопроєкт не треба й переголосовувати, хоча варто було б уважніше вивчити законодавчі підстави, а сама практика внесення зміни "під стенограму" цілком має право на існування.

"Голова може зробити помилку, не той номер назвати. Є висновок комітету, де чітко прописано, які поправки рекомендували. Регламент каже, що якщо комітет вирішив, які поправки вважаються вирішальними, на цю ж тему інші поправки не ставляться на голосування і вважаються відхиленими. Тут правильно. Але коли в таблиці роздавались, ті правки, які відхилено, чомусь були написано як ті, які враховано. Коли в Раді голосували, вийшло, що всі були проголосовані", – сказав Фролов у коментарі OBOZREVATEL.

Нардеп від "Слуги народу" Олексій Устенко говорить: є три варіанти, як діяти далі:

• стверджувати, що проголосували за редакцію комітету, значить, правки, які суперечать, повинні бути автоматично прибрані;

• переголосувати окремо правки;

• відправити документ президенту в такому вигляді, як є, і вже через пів року переголосувати з рекомендаціями глави держави після вето.

Законопроєкт ухвалили з цілою низкою порушень

Під час голосування були й інші порушення. Як говорить Юрчишин, з якоїсь причини обмежувалося право народних депутатів представляти їхні правки. Це дійсно порушення регламенту, в право на законотворчість кожного окремого депутата включається його право представляти правки.

"У цьому випадку було порушено процедуру, яка б дозволяла представляти правки тим депутатам, які хотіли це зробити, навіть авторам і співавторам правок", – говорить парламентар.

Що в документі

Визначати "олігархів" будуть за чотирма критеріями:

• участь у політичному житті,

• вплив на ЗМІ,

• статок від 80 млн доларів,

• контроль над одним із товарних ринків

Щоб стати "олігархом", досить відповідати трьом із зазначених характеристик. У законопроєкті прописано всього дві санкції, які будуть до них застосовані:

• олігарх не зможе робити внески на підтримку політичних партій безпосередньо або через своїх партнерів,

• такі бізнесмени і їхні компанії не зможуть брати участь у приватизації великих державних підприємств.

Що цікаво, згідно із законопроєктом, олігархами можуть називатися десятки і сотні українських підприємців. З одного боку, глава держави взявся виконати обіцянки, з якими не впоралися всі його попередники, з іншого боку, розмиті правила фактично наділять президента новою функцією – призначати олігархів.

Щоправда, як скоро запрацюють зазначені вище норми – велике питання. Якщо, незважаючи на всі порушення, законопроєкт підпише президент у такому вигляді, його можуть визнати неконституційним у Конституційному суді. А якщо накладе вето і доручить виправити помилки – процедура розтягнеться на довгі місяці.