"Рух без бар’єрів": як Дніпро перетворюється на місто, в якому зручно жити кожному

У Дніпрі набирає обертів проєкт "Рух без бар’єрів", який трансформує міське середовище, роблячи його доступним для людей з інвалідністю, літніх осіб, батьків із дитячими візочками та поранених військових. Ця ініціатива, підтримана першою леді Оленою Зеленською та реалізована Міністерством розвитку громад і територій України, ставить за мету створення комфортного простору для всіх мешканців, незалежно від їхніх фізичних можливостей чи життєвих обставин. Дніпро, як одна з 15 пілотних громад, активно працює над зміною інфраструктури та суспільного мислення.

Відео дня

Комплексний підхід до безбар’єрності

Проєкт передбачає створення зручних тротуарів, безпечних пішохідних переходів із пониженими бордюрами, тактильної навігації для людей із порушеннями зору, аудіосигналів на світлофорах і доступних входів до будівель. У місті адаптують заклади громадського харчування, банки, магазини та транспортну інфраструктуру, щоб кожен міг вільно пересуватися та користуватися послугами.

– Дніпро реалізує проєкт "Рух без бар'єрів" комплексно: обстеження території, попереднє маркування, облаштування маршрутів, транспортної й міської інфраструктури, парків, будівель, залучення бізнес-партнерів і громадських активістів, зокрема ветеранів і паралімпійців, – повідомив Дмитро Волик, головний архітектор Дніпра.

Уже оновлено тротуари на вулицях Короленка, Єфремова, Калиновій, проспекті Миру, а також облаштовано Успенську площу та сквер Прибережний. Наприклад, на вулиці Короленка з’явилися широкі пішохідні зони, тактильна плитка, пандуси з правильним ухилом і якісне освітлення. Сквер Прибережний став прикладом універсального простору з неслизькою гранітною плиткою, фонтанами, дитячими майданчиками тощо.

Перший безбар’єрний маршрут і плани на 2025 рік

Одним із ключових напрямків є реалізація першого безбар'єрного маршруту. Він простягатиметься від площі Соборної через проспект Дмитра Яворницького до залізничного вокзалу. Цей маршрут враховуватиме потреби різних категорій населення.

– У 2025 році ми працюємо з частиною маршруту, – пояснив Дмитро Волик. – Загалом плануємо охопити понад 60 об’єктів. Це і тротуари, і перехрестя, і трамвайні зупинки, і будівлі – заклади освіти, охорони здоров’я, адміністративні установи та приватні підприємства, що надають послуги населенню.

Адаптація інфраструктури враховує технічні виклики, такі як зношеність покриття чи брак простору. За словами Волика, перед початком робіт проводять аудит доступності, залучаючи представників маломобільних груп для оцінки реальних потреб. Наприклад, бордюри знижують до 0–2 см, додають тактильні плитки, коригують ухили до 5% і влаштовують острівці безпеки на жвавих перехрестях.

Голоси змін: амбасадори проєкту

Проєкт активно підтримують амбасадори – паралімпійці та ветерани, які власним досвідом допомагають зробити зміни дієвими. Шестиразовий призер Паралімпійських ігор Антон Коль наголошує на важливості ініціативи.

– Це дуже важливо та актуально, – каже Антон Коль. – Чесно кажучи, я цього дуже довго чекав. Якщо такі проєкти справді покращать життя наших захисників, які повертаються додому, і дадуть їм змогу жити звичайним життям – навчатися, працювати, розвиватися без боротьби зі сходами, тоді це дійсно має сенс.

Активну роль у розвитку безбар’єрної інфраструктури відіграє Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю "Океан добра", заснований у 2017 році. Його учасники, які самі мають інвалідність, знають, які зміни потрібні у першу чергу.

– Низькополі трамваї – це справжнє полегшення, – пояснює голова ГО "Океан добра" Ольга Волкова. – Але важливо, щоб двері були зручними, інакше піднятися неможливо.

Ольга наголошує, що інклюзивність – це не лише про фізичні зміни, а й про залучення громади до діалогу. У Дніпрі кожен може вплинути на покращення міського простору, фіксуючи проблеми на сайті міської ради або долучаючись до ради з безбар’єрності.

– Це дуже важливо саме зараз, тому що потреба в безбар’єрності лише зростає, – каже амбасадор проєктів #ТитаниUA та "Рух без бар’єрів" Петро Печерний. – Якщо до повномасштабної війни таких людей було, умовно кажучи, 1–5%, то сьогодні ця кількість значно більша. Я дуже радий, що Дніпро долучився до цього проєкту. І завдяки ініціативі першої леді Олени Зеленської Дніпро отримав шанс впроваджувати реальні зміни у напрямку безбар’єрності.

Серед іншого, у Дніпрі оновлюють тротуари з урахуванням потреб маломобільних людей. Також виконується комплексний підхід до створення доступного простору через модернізацію інфраструктури, у тому числі – транспортної. Зокрема, місто готується до експлуатації сучасних низькопідлогових трамваїв.

Ба більше, у Дніпрі вже адаптовано понад 200 зупинок громадського транспорту, оснащених тактильною плиткою та відповідними перепадами висот. Більше половини тролейбусів і 15% автобусів у місті пристосовані для маломобільних людей.

Ці зміни – частина міського курсу на безбар’єрність, який передбачає створення доступної інфраструктури відповідно до державних будівельних норм. Дніпро поступово трансформується у місто, доступне для всіх.