Відео дня
Звинувачення за 10 пунктами: у Гаазі почали судити експрезидента Косова, якого звинувачують у воєнних злочинах
Колишній президент Косово Хашим Тачі, який у 1998-1999 роках очолював повстанський рух проти сербського правління, постане перед Міжнародним кримінальним судом у Гаазі за звинуваченням у воєнних злочинах під час конфлікту з Сербією. Спеціальний косовський суд звинуватив Тачі по 10 пунктам.
Експрезидента звинувачують у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, включаючи переслідування, вбивства, тортури та насильницькі зникнення людей. Про це повідомляє видання Reuters.
Примітно, що соратникам Тачі, зокрема, двом колишнім спікерам парламенту, висунуто ті самі звинувачення, що й колишнім членам Визвольної армії Косова. Соратники колишнього президента звинувачуються в участі у спільному злочині, в ході якого відбувалися широкомасштабні або систематичні напади на сербську громадянську меншість у Косово, а також на косовських албанців, які виступали проти Визвольної армії Косова.
Напередодні суду по усьому Косово з'явилися плакати з фотографіями Тачі та ексспікером парламенту Кадрі Веселі з написом "Герої війни та миру". Водночас, ветерани війни та інші косовські націоналістичні групи оголосили про проведення акції протесту на підтримку колишніх обвинувачених ВАК.
Варто зазначити, що під час війни 1998-1999 років загинуло понад 13 тис. осіб, більшість із яких становлять 90% етнічних албанців у Косово. Бойові дії припинилися після того, як НАТО завдало авіаударів по сербським військам, і через десять років Косово проголосило незалежність.
За словами американського юриста із групи захисту Тачі Грегорі Кехо, прокурорам буде дано два роки на те, щоб завершити подання доказів провини колишнього президента. Також правозахисник сподівається, що сторона захисту зможе у залі суду домогтися виправдання Тачі.
Історія протистояння Косова та Сербії
Косово проголосило незалежність у 2008 році після кровопролитної війни, яка тривала десятиліттям раніше. Сербія не визнає його як суверенну державу, проте визнає владу, що управляє, відповідно до угоди, укладеної в 2013 році для нормалізації відносин.
Його визнали Сполучені Штати та основні країни Європейського Союзу, але Сербія, яку підтримує Росія, відмовляється це зробити, як і більшість етнічних сербів у Косово.
Після розпаду колишньої Югославії у 1990-х роках Сербія відповіла на сепаратистський тиск із Косово, розпочавши жорстокі репресії проти албанського населення території, які були припинені лише військовим втручанням НАТО у 1999 році.
До 2008 року провінція перебувала під керуванням ООН. Примирення між албанською більшістю, більшість з яких підтримує незалежність, і сербською меншістю залишається недосяжною.
Багато з тих, хто живе у переважно сербських районах на півночі, відмовляються визнавати косовські інститути.
Зокрема, близько 50 тис. осіб у районах із переважним сербським населенням досі відмовляються використовувати косовські номерні знаки, бо вони не визнають його незалежності від Сербії.
З 1,8 мільйона людей, які проживають у Косові, 92% становлять албанці та 6% – серби.
Нагадаємо, наприкінці 2022 року між Сербією та Косово сталося чергове загострення через спірні території. Тригером для чергового витка протистояння став напад на громадянську місію Євросоюзу EULEX у частково невизнаній республіці Косово.
Раніше повідомлялося, що лідери балканської держави Косово підписали заяву на вступ до складу Євросоюзу. Вони переконані, що країна вільного ринку та демократичних цінностей заслуговує на те, щоб і юридично стати частиною цивілізованого світу.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!