УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Відродження "Веймарського трикутника": як Франція, Німеччина і Польща готуються воювати з Росією

4 хвилини
283,6 т.
Відродження 'Веймарського трикутника': як Франція, Німеччина і Польща готуються воювати з Росією

Європейські політики все частіше говорять про те, що треба готуватися до війни. Вони зрозуміли, що стратегія переконати Путіна відмовитися від своїх планів провалилася. Він не погодиться на жодну угоду, у якій не виявиться переможцем. Тому єдиний спосіб зупинити його – здолати на полі бою. А для цього потрібно більше зброї для України та ЄС.

Водночас серед європейських учасників НАТО зростає занепокоєння через можливе повернення на президентську посаду в США Дональда Трампа, що може поставити під сумнів не лише американську допомогу Україні, а і єдність Альянсу загалом.

Хороша новина – європейці нарешті усвідомили реальність російської загрози, а також те, що євробезпека має залежати винятково від них самих. У нинішніх реаліях ЄС сприйматиметься серйозно, лише ставши повноцінною військовою силою. Погана новина полягає у тому, що безпекова трансформація Європи відбувається все ще надзвичайно повільно, що дуже шкодить Україні.

Про те, як Європа готується до війни з Росією та можливої втрати захисту з боку США, – у матеріалі OBOZ.UA.

Париж, Берлін та Варшава беруться за Європу

Як би негативно не ставилися до Трампа, але його різкі заяви стосовно НАТО реально пожвавили "військовий дух" у Європі. "Локомотивом" цього процесу є Польща, яка розуміє, що наступною російською мішенню після України стане саме вона. Варшава шукає варіанти для пожвавлення Європи. Один із них – активізація роботи "Веймарського трикутника" разом із Францією та Німеччиною, який, здається, бере відповідальність за майбутнє та безпеку Європи.

Неформальне об’єднання Німеччини, Польщі та Франції, створене ще 1991 року, вже кілька років перебувало у сплячому режимі. Сьогодні ж відродження такого формату видається логічним, адже ці три країни у військовому плані є найбільшими серед членів ЄС. До того ж між "Бордо, Бохумом і Білостоком" проживає близько 190 мільйонів людей – майже половина населення ЄС, що робить цей союз доволі значним та дієвим.

Для обговорення проблем, що накопичилися на континенті (насамперед України і майбутнього НАТО у разі приходу до влади в США Трампа), польський прем'єр Дональд Туск провів переговори з французьким президентом Еммануелем Макроном і німецьким канцлером Олафом Шольцом. У трьох столицях впевнені: зміцнення співпраці між їхніми країнами – єдиний спосіб підтримати й зберегти європейську єдність.

Україна – у центрі уваги

У спільній заяві за підсумками зустрічі "Веймарського трикутника" для України принциповими є готовність країн-учасниць зробити все можливе, щоб російська агресія зазнала поразки, і гарантія "підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно".

"Не можна допустити, щоби Путін виграв цю війну. Він мусить побачити і побачить, що ми не залишимо Україну, і тут "Веймарський трикутник" може відіграти провідну роль. Ми маємо виконати свої зобов'язання перед Україною", – заявив Туск. Тобто "Веймар" укотре підтвердив, що Росія не може розраховувати на втому Європи, навпаки, ЄС значно збільшить свою допомогу.

Крім військової підтримки, країни "Веймарського трикутника" обіцяють підставити і "політичне плече" для України, "щоб допомогти просуватися вперед на шляху до членства у ЄС". Під час літнього саміту НАТО у Вашингтоні Німеччина, Франція та Польща наполягатимуть на посиленні співпраці з Україною. У спільній заяві також ідеться про бажання взяти безпосередню участь у відновленні України після війни. Конкретизацію проєктів передбачено під час конференції з питань відновлення України, яка відбудеться 12-13 червня у Берліні. Також найближчим часом відбудеться зустріч міністрів закордонних справ у форматі "Веймар + Україна", що матиме більш конкретні результати для нашої країни.

Польща та Німеччина активно готуються

Поки ж більшість планів ЄС посилити свої військові можливості перебувають на стадії обговорення, країни "трикутника" власним прикладом демонструють активніший перехід до реальних дій.

Так, Варшава розпочала найбільшу за останні 50 років кампанію з переозброєння. За нею поляки отримають 1000 танків K2 із Південної Кореї та 250 Abrams зі США. Це зробить Польщу власницею найбільшої танкової сили в Європі. Країна посилить свою артилерію за рахунок американських HIMARS. Також польське військо вже скоро отримає 1000 нових БМП Borsuk власного виробництва, 96 американських вертольотів AH-64E Apache і 48 бойових літаків FA-50 із Південної Кореї. Окрім цього всього, у найближчих планах Польщі є подвоєння чисельності власної армії до 300 тисяч військових.

Наприкінці холодної війни чисельність Бундесверу становила пів мільйона людей, що робило ФРН однією з найгрізніших бойових сил Європи. У період із 1990-го по 2019 рік кількість військовослужбовців скоротилася на 60%. Військову техніку було або законсервовано, або продано, або здано на брухт. Цього року Німеччина витратить на оборону майже 72 млрд євро – більше, ніж будь-коли за всю історію Бундесверу. Зважаючи на реалії сьогодення, Олаф Шольц заявив, що Німеччина незабаром матиме найбільшу армію серед усіх європейських країн-членів НАТО.

Європа у пошуку нового безпекового формату

"Ситуація, яка склалася у Європі, зокрема через заяви Дональда Трампа стосовно НАТО, змушує європейців активніше включатися у процес забезпечення власної оборони. У них вже є розуміння того, що ситуація так чи інакше буде загострюватися, а війна, що логічно, стає все більше справою Європи", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Ці три країни – Польща, Франція та Німеччина – є впливовими як у ЄС, так і у НАТО. Тому логічно, що саме вони й ініціювали пошук нових форм для безпеки та оборони у Євросоюзі. Цей "трикутник" дійсно може стати таким собі стрижнем безпеки для ЄС. На мій погляд, це вчасний та вдалий хід, який може об’єднати союз перед російською загрозою та ймовірним зменшенням американської військової присутності на континенті.

Що стосується України, то поки що, на жаль, вона повноцінно не залучена до загальноєвропейської безпеки та оборони. Сподіваємося, що найближчим часом, можливо, завдяки тому ж таки "трикутнику", це зміниться. Адже Європа через російську загрозу та нові виклики терміново потребує нового оборонного формату й нових підходів у питаннях безпеки", – зазначив Олександр Левченко.