Відео дня
Вибори у Франції: ультраправі програли, але серед переможців вистачає путіністів. Інтерв'ю із французьким експертом Жирновим
Згідно з оприлюдненими даними, найкращий результат на парламентських виборах у Франції показує ліва коаліція "Новий народний фронт", яка отримує 182 депутатські мандати. На другому місці – центристська коаліція чинного президента Франції Еммануеля Макрона "Разом за республіку" (168 місць), на третьому – права партія "Національне об'єднання" Марін Ле Пен (143 місця). Слідом за ними розташувалися консерватори з партії "Республіканці" (45 місць). Жодна з основних політичних сил не отримує абсолютної більшості, що ускладнить формування нового уряду.
Щойно небезпеку захоплення влади ультраправими було нівельовано, видні представники табору Макрона відкинули коаліцію за участю ліворадикальної партії Жана-Люка Меланшона. Однак саме політсила Меланшона – найсильніший компонент у складі "Нового народного фронту", який переміг, сильніший за соціалістів, "зелених" і комуністів. Меланшон, зі свого боку, відразу ж дає зрозуміти, що неприйняття взаємне. "Ми відмовляємося вступати в переговори з партією Макрона. Президент повинен схилитися перед лівими, "Новий народний фронт" виконуватиме тільки свою програму", – каже Меланшон своїм натхненним прихильникам. Схоже, що Франція стрімко йде до непримиренної внутрішньої політичної боротьби, що погано для України, оскільки ускладнить подальше виділення допомоги від цієї країни.
Своїми думками про те, що означають нинішні результати виборів у Франції, а також на який розвиток подій очікувати надалі – в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився міжнародний експерт із Франції, ексспівробітник КДБ та Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Жирнов.
– Те, що перший тур виборів у Франції, – не показник, і треба дочекатися остаточних результатів, справдилося. "Національне об'єднання" лише третє. Що відіграло головну роль у цьому процесі? Тільки те, що багато кандидатів (як від альянсу лівих партій, так і центристської коаліції Макрона) вирішили зняти свої кандидатури для того, щоб об'єднати голоси й не дати ультраправим перемогти?
– Це, звісно, було суттєвим чинником зменшення результатів ультраправих. Але більше зіграло те, що це було протестне голосування французів, яке показало місце партії Ле Пен у країні. Тобто вони таки залишаються провідною партією-критиком, але коли стоїть вибір, щоб дати їм владу, то французи в цьому сенсі їм її не надають. Існувала велика ймовірність, що здійметься хвиля проти ультраправих, щоб їм не вдалося створити більшість.
Тепер ми маємо три блоки з приблизно рівними результатами. До речі, створення лівого "Нового народного фронту" – досить цікава річ. Тому що всі вважали, що ліва ідея у Франції померла і вони більше ніколи не будуть нічого серйозного являти собою. Однак страх перед Ле Пен спонукав їх помиритися на деякий час і створити коаліцію. Однак, чи надовго вони будуть разом, це велике питання.
– Нині жоден із блоків на виборах у Франції, схоже, не зможе знайти достатньо партнерів для формування більшості. Деякі аналітики припускають, що можлива широка міжпартійна коаліція, але Франція не звикла їх створювати, і деякі політичні лідери відкидають такий розвиток подій. Жан-Люк Меланшон, один із лідерів лівого "Нового народного фронту", до складу якого увійшли крайні ліві, комуністи, соціал-демократи й "зелені", вже відкинув можливість формування коаліції між лівими партіями та центристським блоком Макрона. Натомість він закликав президента Франції доручити "Новому народному фронту" самостійно сформувати уряд. Еммануель Макрон, зі свого боку, також не готовий створити коаліцію з лівими силами. Якщо жодне з можливих рішень не спрацює, країна може опинитися у багатомісячній політичній безвиході.
– Справді, зараз реально існує проблема з формуванням уряду. Є певна небезпека, що Меланшон, який має любов до Путіна і Росії, майже таку саму, як у Марін Ле Пен, негативно впливатиме на виділення української допомоги. Наразі рано щось конкретне говорити, поки не сформовано уряд. Тобто тепер узагалі нічого передбачити не можна. Тому що ймовірність того, що цей лівий фронт доб'ється від макроністів якихось поступок, дуже мала. Макрон отримав те головне, що він хотів, а саме влаштував сплеск і не дав можливості прийти до влади "Національному об'єднанню". Він показав, що насправді ніхто не хоче, щоб ультраправі здобули владу у Франції. Це, безумовне досягнення Макрона, але він сам собі створив проблему, тому що "Новий народний фронт" – сильне об'єднання, яке тепер протистоїть президенту з лівого боку.
При цьому варто розуміти, що безпосередньо самого Меланшона ніхто не хоче бачити на чолі уряду. Навіть у цьому "народному фронті" всі розуміють, що він – не консенсусна постать, а коаліційний уряд має висунути саме консенсусну фігуру. Меланшон такою фігурою не є, він надто різка людина. Якщо в тебе немає стійкої більшості, то треба шукати компроміс, знижувати градус власної політики, приймати певні пункти з політики тієї партії, яка увійде з ним у коаліцію. Меланшон цього робити не вміє. Це людина, яка не вміє створювати жодних коаліцій, і було дивно, до речі, що його партія увійшла у "Новий народний фронт" разом із соціалістами, комуністами та "зеленими", бо насправді вони там гризуться між собою набагато більше, ніж навіть із правими партіями. Чи вдасться їм залишитися разом у цій коаліції – це ще не факт.
Макрон, до речі, на цьому може зіграти, висунувши на перші ролі свою політичну силу, відрізавши саме партію Меланшона. Тобто він спробує перетягнути до себе соціалістів, "зелених", республіканців, щоб отримати арифметичну більшість. Це цілком реалізований сценарій. Щоправда, зробити це буде складно, оскільки французи не вміють створювати коаліційний уряд, який передбачає компроміси. Вони завжди дуже поляризовані, зокрема всередині політичних партій.
– Україну цікавить головне питання – чи залишиться Франція надійним союзником у боротьбі проти Росії?
– Те, що було раніше проголосовано щодо допомоги Україні, – буде реалізовано. Президент Макрон нікуди не подівся, він як був президентом, так ним і залишається. Франція – президентсько-парламентська республіка з великими повноваженнями у глави держави, особливо у зовнішній політиці, у міністерстві оборони, в усій оборонній тематиці. У цьому сенсі Україна негативних наслідків безпосередньо не відчуватиме. Проте згодом негативний сценарій може вийти на перший план.
Потрібно дивитися, як буде сформовано уряд, і якщо це буде уряд під лівим "Новим народним фронтом", то певні голосування відбуватимуться, можливо, трішки важче, або узгодження про виділення допомоги проходитиме важче, особливо, якщо в парламенті буде великий вплив Меланшона.
– Якщо говорити про переможця виборів – Жана-Люка Меланшона, – наскільки він може бути проти допомоги Україні через те, що має яскраво виражені російські симпатії, яких не приховує? Уже після окупації Криму він був присутній на пропагандистській акції "Безсмертний полк" у Москві 9 травня 2018 року тощо.
– Він такий самий скандальний політик, як і Марін Ле Пен, лише крайній лівий. Тобто він ностальгує з приводу комунізму, Радянського Союзу, який був чудовий, зруйнувався і таке інше... У Путіні чомусь бачить якогось відновлювача Радянського Союзу. Треба сказати, що крайні ліві Франції перед ним схиляються і до повномасштабного вторгнення часто їздили в Росію і загалом вважали, що путінський режим цілком такий режим, з яким можна вести справи й вибудовувати взаємини.
З іншого боку, Меланшон – дуже яскрава людина, він природжений промовець і вождь. При цьому його форма спілкування не подобається навіть усередині його власної партії, і в цьому сенсі, мені здається, боятися, що він стане прем'єр-міністром, не варто. Тому що він, безумовно, не є консенсусною фігурою, що може очолити коаліційний уряд. Щодо допомоги Україні, то, звісно, якщо гіпотетично він та його політична сила зможуть сформувати навколо себе коаліцію та очолити уряд, то проблеми в цьому плані забезпечено. Проте я вважаю, що такий варіант розвитку подій має дуже мало відсотків для реалізації. Розсудливі політичні сили всередині Франції розуміють загрозу не тільки від ультраправих, а й від крайніх лівих, до яких належить Меланшон.