"Це Лукашенко зразка 2014 року, результат усім відомий": казахстанський опозиціонер – про справжні відносини Токаєва та Путіна

Про російсько-казахський конфлікт останнім часом говорять як українські, так і західні ЗМІ. Нещодавнє висловлювання президента Казахстану Токаєва про квазіреспубліки "ДНР" і "ЛНР" породило розмови про те, що відносини Кремля та Нур-Султана перебувають на нулі і незабаром Москва може втратити найважливішого союзника в Центральній Азії.

Відео дня

Однак Айдос Садиков, казахстанський опозиціонер, вважає, що жодного конфлікту між країнами немає. А нещодавні незгоди – лише спроба створити ілюзію для західного глядача та власних громадян. Далі наводимо його пряму мову.

Що відбувається між Кремлем та Нур-Султаном?

Насправді між нинішнім диктаторським режимом Казахстану та Росії немає жодних протиріч, немає ніякої напруженості. Вони цілком знаходять спільну мову, допомагають один одному, зокрема щодо обходу санкцій. Це і сотні тисяч російських громадян, які переїхали до Казахстану, і підприємства, які були перенесені до Казахстану, і нещодавнє укладання 23 договорів, які підписали прем'єр-міністри двох країн у Єкатеринбурзі. Тільки один із цих документів передбачає інвестиції в російську економіку в розмірі 6,5 млрд доларів.

Таких моментів безліч, але на це чомусь не звертають уваги. У ЗМІ заведено вважати Токаєва самостійним політиком, який може висловитись в обличчя Путіну і навіть вести незалежну політику.

Ми це вже бачили з 2014 до 2020 року у випадку з Лукашенком – колись білоруського президента представляли як друга українського народу. Він публічно висловлювався на підтримку Києва, говорив, що Крим – це Україна. В результаті Білорусь стала військовою базою для РФ, з цієї території атакуються українські землі, а сам диктатор чітко й однозначно став на бік Путіна.

Який сенс цих дій? Спроба Токаєва замаскувати допомогу Путіну. Це необхідно передусім для казахстанської громадськості – мовляв, подивіться, я дистанціювався від Путіна, я можу його поставити на місце.

По-друге, для Токаєва це можливість показати свою "незалежну політику" західним країнам і в такий спосіб уникнути санкцій. Мовляв, подивіться, президент навіть може відкрито виступати проти Кремля, говорити Путіну в обличчя неприємні для нього речі.

"Трубопровідне" протистояння Росії та Казахстану

Протягом останніх місяців відносини між Росією та Казахстаном стрімкими темпами загострювалися. 6 липня Приморський суд Новоросійська заблокував роботу важливого термінала для експорту нафти з Казахстану до Європи.

"Каспійський трубопровідний консорціум" – основний експортний маршрут для казахстанської нафти, на нього припадає понад 80% від обсягів, що прокачуються трубопроводом. Потужність трубопроводу становить 67 млн тонн нафти на рік.

Доповнив картину вибух на одному з найбільших родовищ Тенгіз, запаси нафти на якому оцінюються в 3,2 млрд тонн. ЗМІ одразу заговорили про невипадкове рішення суду, та й вибух зовсім не схожий на недбалість чи "нещасний випадок".

Плювок в обличчя Путіну

Примітно, що проблеми з експортом виникли після висловлювань президента Касим-Жомарта Токаєва – у присутності російського диктатора він заявив, що не визнаватиме незалежності окупованих РФ територій Луганської та Донецької області, а потім назвав "ДНР" та "ЛНР" квазідержавними утвореннями.

Через день російські медіа повідомили, що відвантаження казахстанської нафти через порт у Новоросійську може періодично призупинятися, оскільки в його акваторії нібито несподівано виявили торпеди та міни Другої світової. А далі почалися проблеми з трубопроводом.

Ба більше, напередодні рішення російського суду Казахстан, який входить до п'ятірки найбільших постачальників нафти до Європи, запевнив голову Європейської ради Шарля Мішеля, що готовий допомогти з постачанням енергоносіїв.

З огляду на всі проблеми, що припали на КТК буквально за кілька днів, президент Казахстану закликав опрацювати альтернативний шлях для експорту нафти і назвав пріоритетним Транскаспійський маршрут, що йде в обхід Росії. Він проходить через Китай, Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію, а потім іде до Європи. Його мінімальна пропускна спроможність – 4,5-5 млн тонн, максимальна – 27 млн тонн на рік.

У результаті 11 липня стало відомо, що Краснодарський крайовий суд скасував рішення нижчестоящої інстанції та замінив припинення діяльності Каспійського трубопровідного консорціуму на штраф у 200 тис. рублів.

Нагадаємо, раніше експерт Павло Лисянський висловив думку, що Росія хоче приєднати три області на півночі Казахстану. Президент Токаєв це усвідомлює, тому всіляко намагається віддалитися від керівництва Кремля.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!