Починається нова гонка озброєнь: Bloomberg назвав країни Європи, що накопичують арсенал
Після початку першої з 1945 року війни високої інтенсивності в Європі – повномасштабного російського вторгнення в Україну – країни в різних куточках світу почали переглядати свої запаси зброї та техніки, чисельності армії та боєприпасів, а також доктрини, до яких війн слід готуватися. Кроки зміцнення збройних сил здійснили Польща, Німеччина, Франція, Великобританія, Литва, Латвія, Естонія і навіть Угорщина, а Фінляндія та Швеція відмовилися від політичної обережності й подали заявки в НАТО.
Матеріал про це випустило агентство Bloomberg. Журналісти написали, що війна РФ проти України "для більшості країн-членів НАТО стала шоком".
Після розпаду Радянського Союзу багато столиць урізали свої оборонні бюджети, утилізували або продали величезну кількість обладнання, вважаючи, що велика сухопутна війна більше неможлива. Проте інтенсивність бойових дій на території України показала, що це не так.
"Наслідки конфлікту не обмежуються сусідами України. Китай, Індія, Тайвань і США уважно стежать за наслідками за тисячі миль на схід", – написали в Bloomberg. При цьому значну увагу автори статті віддали сусідній Україні Польщі.
Незабаром після того, як Росія вторглася в Україну, у Варшаві ухвалили закон про більше ніж дворазове збільшення чисельності збройних сил і "вирушили за покупками зброї", зазначили журналісти.
Плани Польщі з військового посилення приголомшують. Вони включають близько 500 реактивних систем залпового вогню HIMARS або їх еквівалентів, більше 700 нових самохідних важких артилерійських гармат (що понад у шість разів більше, ніж є в арсеналі Німеччини), і втричі більше бойових танків, ніж можуть виставити на поле бою Великобританія і Франція разом узяті.
Так, Польща хотіла отримати дозвіл на покупку 486 HIMARS у Пентагону, а це майже стільки ж, скільки коли-небудь робила корпорація Lockheed Martin. Минулого року вказана американська компанія заявляла, що збільшить виробництво до 96 HIMARS на рік.
"Проте на обробку такого великого замовлення підуть роки, і Вашингтон ще не затвердив його", – зазначили в Bloomberg.
Замість того, щоб стояти у черзі, Польща замовила в Південній Кореї 218 реактивних систем залпового вогню K249 Chunmoo, сумісних із боєприпасами HIMARS. Перші 18 із них очікуються цього року. K249 Chunmoo – це еквівалент американського M270, "важчого близнюка HIMARS", пояснили у статті.
Загалом Варшава витратить на оборону в 2023 році 4% ВВП – більше, ніж будь-яка держава НАТО до війни в Україні.
"Список бажань Польщі, ймовірно, опиниться далеко за межами її спроможностей, але він далеко не унікальний", – заявили в Bloomberg.
Багато держав, які розташовані близько до України, розглядають способи, як збільшити витрати на оборону, розшити власні виробничі потужності та парк танків, артилерії, систем протиповітряної оборони. Вони зацікавлені у вдосконаленні засобів зв'язку, логістики, гнучкої командної структури.
Цього тижня міністри оборони НАТО підписали нове політичне керівництво, яке закликає країни Альянсу вкладати більше коштів у протиповітряну оборону, засоби глибокого удару та більш важкі сили, наголошуючи на необхідності збільшення інвестицій у цифрову модернізацію.
"Це історія кінця епохи після закінчення холодної війни, і вона закінчилася 24 лютого 2022", – сказав військовий аналітик Франсуа Хейсбург, колишній радник французького уряду.
"Усі наші армії проходять через це, тому що тепер ясно, що ні в кого, включаючи США, немає запасів, які будуть потрібні для ведення великої й інтенсивної війни", – впевнений він.
Навіть влада Угорщини, яка залишається дружньою до Росії, модернізує й розширює армію. Країна замовила 45 нових танків Leopard 2, 218 бойових машин піхоти Lynx, невстановлену кількість вертольотів Airbus 225 і німецьких PzH 2000, а також радари та американські системи NASAMS для посилення ППО.
Німеччина створила фонд у розмірі 100 мільярдів євро, щоб фінансування її армії досягло 2% ВВП, хоча кілька років не виконувала цей рекомендований НАТО показник.
Франція також витратить на військову сферу більше. На 2024–2030 роки Париж виділить 400 мільярдів євро, що на третину більше, ніж у поточному шестирічному плані витрат.
Журналісти заявили, що для французьких військових "одним із моментів, що найбільше протверезили", стало те, що війська ЗС РФ на українському Донбасі в деякі тижні інтенсивних бойових дій випускали більше важких артилерійських снарядів, ніж, за словами французького виробника Nexter, його 155-мм польові гармати Caesar використовували за 13 років навчання й розгортання в Афганістані, Лівані, Малі та Іраку.
Проблеми з боєприпасами є й у Британії. За даними Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень, весь запас 155-мм гарматних артилерійських британських збройних сил був би вичерпаний російськими артилеристами на Донбасі всього за два дні тих боїв, які спостерігалися влітку 2022 року. Українські воїни витратили б цю кількість приблизно за тиждень.
Як писав OBOZREVATEL:
– Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що Україна забезпечила системність постачання боєприпасів для ЗСУ з країн-членів НАТО. Озброєння надходить не тільки як військово-технічна допомога – весь 2023 рік укладаються контракти, щоб українська армія була забезпечена всім необхідним для відбиття російської агресії.
– Генсек НАТО Єнс Столтенберг 15 лютого повідомив, що країни-члени Альянсу збільшать обсяги виробництва 155-мм артилерійських снарядів натовського калібру.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!