У світі існує дуже небезпечна тенденція - журналістка з США

У світі існує дуже небезпечна тенденція - журналістка з США

OBOZREVATEL поспілкувався з американською журналісткою, екс-директором програми USAID захисту медіа в Україні Марією Мицьо, яка розповіла нам про те, яка ситуація зі свободою слова у нас і у світі.

- Ви пишете про свободу слова в Україні вже більше 20 років. Тобто застали всіх наших президентів. Але влада змінюється, а розмови про те, що свобода слова в Україні зазнає утисків як були, так і є. На ваш погляд, коли ситуація була найкращою?

- На початку 90-х. В цей період колишні дисиденти замість того, щоб творити самвидав, почали створювати медніа. Було багато хороших газет, але бізнес... Треба вміти вести бізнес, а не всі це вміли робити. Не забувайте, що початок 90-х - це здебільшого газети. А тоді була велика проблема навіть отримати папір для них.

Відео дня
У світі існує дуже небезпечна тенденція - журналістка з США

Ось я не можу видати газету, можу лише писати і аналізувати. А були люди, які могли. Ось вони і стали незабаром власниками видань та почали диктувати свої умови.

- При цьому нинішній владі часто дорікають. Одні кажуть, що вона робить мало. Мовляв, чому ще досі працює "Інтер?". А інші кричать про цензуру. А вам подобається, як Україна бореться з втручанням Росії у наш інформаційний простір?

- Я не знаю, чи може хтось зараз у світі правильно відповідати на ці нові виклики. Бо після Другої світової війни свобода слова поступово поширювалася. Після падіння Берлінського муру ця свобода поширилася і на територію колишнього СРСР. Коли вже свобода слова досягла певного рівня, то всі насолоджувалися.

Але тепер у нас виникла проблема. Зараз виходить, що будь-який блогер може називати себе журналістом. І тепер виникає питання: а хто є журналістом? Відомі правозахисні організації постійно борються за те, щоб уряди давали чітке визначення. Але оскільки у Росії є державна монополія на мас-медіа, то влада через свої трудові рішення наймати людей на державну роботу у ЗМІ визначає, хто є журналістом. А на Заході це приймають.

Хоча свобода слова завжди була свободою від держави. І це для мене теж здається дуже небезпечною тенденцією.

- Після того, як Трамп став президентом, то в рейтингу свободи "Репортери без кордонів" США впали відразу на кілька пунктів. Це об'єктивно чи просто істерика? Взагалі багатьом в Україні здається, що США - це рай, де можна говорити все, що завгодно. А насправді?

- Якщо ви напишете: "Я хочу вбити Трампа", то за вами відразу ж встановить стеження Таємна служба. Тобто говорити можна не все. Можна говорити, що ми хочемо звалити владу, за вами почнуть стежити, але якщо у вас не буде можливості реалізувати це, то ви можете говорити що хочете.

- Тобто я можу сказати, що хочу вбити Трампа, але якщо вони побачать, що у мене немає такої можливості, то наслідків не буде?

- Будуть. Тому що вони вже почнуть втручатися у ваше особисте життя: прослуховувати телефони, переглядати пошту тощо. Це одна з речей, які не можна говорити в США.

- А все ж з приходом Трампа ситуація зі свободою слова якось змінилася?

- США мають такі самі корпоративні медіа, як Україна та інші країни. Це бізнес. Я читаю ці звіти, бо мушу, але я не вважаю, що вони достовірні. Тепер я впевнена, що вони точно так само ідеологічні та недостовірні, як урядові. А наскільки я розумію, то погіршення позицій пов'язане з тим, що Трамп атакує пресу.

- Але преса теж атакує у відповідь.

- Так-так, тому я не впевнена в підставах, на яких робляться ці рейтинги. Я перепрошую, але Нобелівську премію миру віддали Обамі тільки тому, що його вибрали. Тут іноді видається бажане за дійсне. Або жахи за дійсність.

І зараз в Америці стало набагато менше спілкування між людьми. Вони не чують одне одного. І кожна група інтересів сидить у своїй ніші, де не стикається з іншими думками. Але атмосфера в США стала набагато менш конструктивною. І це почалося ще після 11 вересня, коли преса почала сама себе самоцензурувати.

Але зараз я можу сказати, що Трамп своєю агресією прискорив американські медіа. Вони перестають бути стенографами і знову починають шукати.

- А українським ЗМІ вистачає самоцензури?

- В Україні головна проблема - цензура олігархів. Але ця проблема є і в США. Просто там ЗМІ володіють великі корпорації, а тут олігархи, які впливають на зміст.

- Що стосується свободи слова в Україні. Як ви поставилися до новини про арешт Кирила Вишинського (керівник "РИА Новости Украина" - Ред.)?

- Я думаю, що Україна потребує закону про іноземних агентів. У США цей закон є з часів Другої світової війни. Якраз Манафорта судять по ньому. Гадаю, що Україні це потрібно. Але я думаю, що золотий час свободи слова минає.

- У нас?

- Ні, у світі. Якщо міжнародний Комітет із захисту прав журналістів захищатиме російських технологів, якщо захищатимуть державні ЗМІ, то це призведе до згортання свободи слова всюди.

- Думаєте, інтернет візьмуть під контроль?

- А ви запитайте Китай, як це легко зробити. Інтернет теж перестає бути місцем для свободи слова. Він став таким брудним, перетворився на смітник пропаганди. Якщо читати коментарі, то можна відразу визначити, де пишуть кремлівські боти.

До речі, американські спостерігачі нарешті навчилися розпізнавати кремлівських тролів. Тому що два роки тому під час виборів у США, коли в американському сегменті з'явилися тролі, ми їм говорили: "Це ті ж самі методи, що застосовувалися в Україні. Зверніть увагу". Але вони не хотіли слухати. Ось і поплатилися.