Голосування на виборах у Молдові завершилось: "мінували" міст із Придністров'я і кілька виборчих дільниць, влада скаржиться на втручання Росії

У Молдові 3 листопада пройшов другий тур виборів президента. У розпал голосування зафіксовано факти організованого перевезення виборців, що є порушенням виборчого законодавства і може бути розцінено як тиск на волевиявлення громадян.

Відео дня

Про порушення заявили у Поліції Республіки Молдова. Правоохоронці перевіряють та реєструють докази зв'язку автотранспорту, що здійснював перевезення, із Росією, а у Санду заявили про масоване втручання РФ у вибори.

"Поліція подала сигнал про діяльність організованого транспорту виборців на виборчі дільниці. Є обґрунтовані ознаки організованого перевезення виборців як через кордони, так і всередині країни. Національні органи розслідують та реєструють докази у зв'язку з діяльністю авіатранспорту з Росії до Білорусі", – йдеться у повідомленні поліції.

Про втручання Росії у вибори в Молдові заявив також радник із національної безпеки чинної президентки Маї Санду Станіслав Секрієру у соцмережі Х.

"Ми спостерігаємо масове втручання Росії в наш виборчий процес, коли молдавани голосують сьогодні у другому турі президентських виборів – спроба з великим потенціалом спотворити результат. Влада в стані підвищеної готовності", – зазначив він.

Зокрема, організоване перевезення виборців, яке заборонене молдовським законодавством, відбувалося у Придністровському регіоні. Також там фіксувалася аномальна активність: до 11 години бюлетені на дільницях отримали більше людей, аніж упродовж усього дня голосування у першому турі.

Також було зафіксовано чергу автомобілів, які їхали мостом через річку Дністер від Рибниці (лівий берег) до Резіни (правий берег) в окупованому Придністров'ї.

Згодом у місцеву поліцію надійшло повідомлення про замінування цього мосту, тому рух було призупинено. Правоохоронні органи розглядали подію як провокацію, спрямовану проти державних установ.

"Ми кваліфікуємо подію як виклик державним інститутам, які зараз звинувачують в обмеженні пересування громадян для реалізації свого виборчого права. Ми закликаємо тих, хто навмисно кидає виклик держінституціям, утримуватися від подібних жестів і забезпечити коректне проведення голосування виборців та уникнення витрачання ресурсів (на подібні виклики. – Ред.)", – відреагували в поліції.

Секрієру також нагадав, що, згідно з кількома рішеннями Європейського суду з прав людини, відповідальність за усе, що відбувається у Придністров'ї, несе РФ.

Окрім того, зафіксовано, як організований транспорт із Росії, автобуси та великі чартерні рейси доставляли виборців на виборчі дільниці в Баку, Стамбулі та Мінську.

Секрієру також показав відео з чартерним бортом, усі без винятку пасажири якого демонструють паспорти Молдови.

"Літак може перевозити від 260 до 400 виборців, що є явним доказом масштабного організованого транспортування виборців", – зазначив він.

Натомість там, де РФ не може організувати підвезення виборців на дільниці – їх "випадково" "мінували". Фейкові повідомлення про мінування дільниць для голосування надходили у Ліверпулі, Нортгемптоні, Франкфурті та Кайзерслаутерні. Правоохоронні органи Великої Британії та Німеччини розпочали розслідування.

У хід йшли і спроби підкупу. Так, у Москві громадянам Молдови після голосування пропонували безкоштовні обіди.

"Ось ваучер, наданий представнику молдовської діаспори, яка голосує в Москві, з пропозицією обіду у ресторані як винагороду. Явні докази організованих зусиль для підвищення явки виборців за допомогою стимулів. Це частина ширшої стратегії втручання в наш виборчий процес", – зазначив радник президентки Молдови.

Правоохоронці звернулися до громадян Молдови із закликом повідомляти Національну службу з надзвичайних ситуацій, якщо вони стануть свідками подібних порушень.

"Нагадаємо, що за організований підвіз виборців на виборчу дільницю в день виборів, з метою визначення ними щодо реалізації своїх виборчих прав, штрафується від 3 000 до 6 000 леїв (від 6 750 до 13 500 грн) для фізичних осіб та від 9 000 до 15 000 леїв (від 20 250 до 33 750 грн) для юридичних осіб, з позбавленням права здійснювати певну діяльність на строк від 6 місяців до одного року. Такі заходи вживаються для захисту цілісності виборчого процесу та забезпечення того, щоб голос кожного громадянина виражався вільно, без тиску та невиправданого впливу", – підкреслили у поліції Молдови.

Водночас, Секрієру розповів, що ще вранці сайт ЦВК Молдови тимчасово припинив роботу через DDoS-атаку. Фахівці відреагували оперативно, запобігши витоку даних, вони вжили додаткових заходів для забезпечення безперебійного проведення виборчого процесу.

Упродовж усього дня тривали скоординовані кібератаки на національну систему обліку виборців, що порушувало зв'язки між виборчими дільницями всередині країни та за кордоном.

"Наші команди з кібербезпеки працюють над протидією цим загрозам і забезпечують безперервність роботи системи", – наголосив радник Санду.

У ЦВК підтвердили "кілька інцидентів кібербезпеки, які тимчасово вплинули на доступність" її інформаційних ресурсів.

Пресслужба запевнила, що після DDoS-нападу вони швидко відновили роботу систем й активували додатковий захист.

"Ми засуджуємо будь-які спроби порушити виборче законодавство і незаконно вплинути на перебіг голосування", – заявили у Центральній виборчій комісії.

За даними молдовської ЦВК, станом на 16:00 явка виборців перевищувала їхню активність під час першого туру виборів.Тоді проголосували вже близько 1 284 000 виборців (43,08%) проти понад 1 143 000 виборців (39,40%), що прийшли на виборчі дільниці до 16 години під час голосування у першому турі.

Особливу активність демонстрували виборці у столиці Молдови Кишеневі (на 10% більше) та на дільницях для голосування за кордоном (на 46% більше), вони схиляються до проєвропейського вектору і підтримують чинну президентку Маю Санду.

Увечері в неділю голосування закінчилося. За даними Центрвиборчкому, явка склала 54%, тобто у виборах взяли участь близько 1,6 млн виборців.

Нагадаємо, у Молдові 3 листопада був організований другий тур президентських виборів, який із самого початку був затьмарений звинуваченнями у втручанні країни-агресора Росії. Волевиявлення за таких умов може призвести до посилення впливу Москви на дипломатичному полі битви між Росією та Європейським Союзом.

За президентське крісло змагались глава держави Майя Санду, яка прискорила рух країни щодо виходу з орбіти Москви та приєднання до ЄС, і колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло від проросійської Соціалістичної партії.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!