УкраїнськаУКР
русскийРУС

Чи готове НАТО розмістити війська в Україні й ризикнути прямим зіткненням з Путіним: огляд варіантів

4 хвилини
29,4 т.
Чи готове НАТО розмістити війська в Україні й ризикнути прямим зіткненням з Путіним: огляд варіантів

На тлі переговорного процесу України з "коаліцією охочих", тобто країнами Європи, які заявили про готовність направити свої війська у складі миротворчої місії, триває обговорення того, у якому форматі це можливо.

Відео дня

Мелоні пропонує захист НАТО без членства України в Альянсі

Попри різні варіанти, основні ідеологи цієї думки, президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії, так і не можуть зійтись на єдиному форматі, зважаючи на величезні ризики того, що війська опиняться під обстрілами з боку Російської Федерації.

З найбільш цікавими ідеями щодо цього виступила голова італійського уряду Джорджа Мелоні, пропонуючи поширити на Україну колективний захист НАТО без вступу до Альянсу. "Пропозиція включає активацію гарантій безпеки між Україною та державами, які мають намір їх підписати, на основі механізму, передбаченого Статтею 5 договору про НАТО, не обов’язково припускаючи вступ Києва до Атлантичного альянсу. Нагадаю, що умови цієї статті й механізм, який ми представляємо, очевидно, не будуть односторонніми".

Попри максимальну прийнятність такого сценарію для України, у НАТО повністю відсутній компроміс щодо такого формату, адже це передбачає прямі ризики зіткнення Альянсу з Росією.

У НАТО пропонують розміщення багатонаціонального контингенту після війни

Більш детальний аналіз участі військ НАТО у забезпеченні миру в Україні дав голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне у розгорнутому інтерв’ю українським медіа.

Він, зокрема, назвав три головні умови, у разі виконання яких НАТО розмістить війська в Україні. "По-перше, має бути абсолютне припинення вогню, якого дотримуватимуться обидві сторони. По-друге, необхідний потужний мандат, бажано під егідою ООН. По-третє, це має бути авторитетна, багатонаціональна сила, яка складатиметься не лише з європейських військ, але й матиме достатню чисельність для забезпечення суттєвої присутності вздовж усього російсько-українського кордону".

Тут Кавоне прямо натякає на неєвропейських членів НАТО, зокрема США. При цьому будь-які заяви такого роду завжди зустрічають жорстку риторику з боку Росії, яка неодноразово заявляла, що вона проти будь-якої присутності військ НАТО, США чи Європи на території України.

НАТО не має консенсусу схвалення рішень і не готове ризикувати своїми військами в Україні

Тому необхідно підкреслити концептуальну розбіжність у словах адмірала Кавоне, яка полягає у тому, що він розмірковує над відправленням європейських військ в Україну після повного припинення вогню. Однак для Росії й особисто для Володимира Путіна наявність військ НАТО в Україні є екзистенційним питанням, заради якого він й почав повномасштабну війну. Тому потенційна можливість відправлення європейських військ в Україну буде давати підстави для Кремля продовжувати війну протягом тривалого часу.

Інакше кажучи, до російського вторгнення 2022 року така ідея могла б спрацювати, якби рішення було схвалене швидко, для чого ще 2014 році в НАТО була створена оперативна група військ підвищеної готовності, здатна розгорнутись у зоні конфлікту за 5 днів. Однак в умовах повномасштабної війни будь-які відповідні спроби можуть стати об’єктом атак російської армії, що або змусить НАТО відповідати військовим шляхом, або визнавати провал цієї місії й свою політичну поразку. Очевидно, що ні того, ні іншого не хоче ані сам Альянс, ані країни, які до нього входять. Крім того, варто не забувати, що НАТО є об’єднанням держав, де рішення здебільшого ухвалюються колективно.

Проросійські уряди Угорщини та Словаччини точно блокуватимуть будь-які ініціативи введення військ в Україну, а ще низка країн (Туреччина, Болгарія, Греція, Іспанія) просто не підтримають таку ідею, не кажучи вже про США, без участі яких жодне стратегічне рішення НАТО може не реалізуватися взагалі.

Так, найбільш адекватним сценарієм може бути, якщо кожна країна окремо й самостійно буде схвалювати рішення щодо відправлення своїх військ в Україну, беручи на себе відповідальність за ймовірне пряме зіткнення із російськими силами та загибель своїх військовослужбовців. Нині існують великі сумніви, що населення Франції або Великої Британії, попри своє дружнє ставлення до України, готове до того, щоб їхні країни опинились у стані прямої війни з Російською Федерацією.

Програма мінімум для Європи – посилити військовий потенціал України, що унеможливить повторення агресії

Однак слід віддати належне адміралу Кавоне, який у своєму інтерв’ю все-таки озвучує головну тезу, з якою неможливо не погодитись. На його думку, головною гарантією безпеки для України залишатимуться її Збройні сили, оскільки за три роки війни завдяки своїй стійкості та підтримці вони досягли надзвичайно високого рівня ефективності та продовжують зміцнюватись.

Тому, незалежно від результатів мирних перемовин і потенційних втрат територій, єдиним дієвим рішенням буде створення такого військового потенціалу для України, який унеможливить будь-яке повторення агресії з боку Росії. Для цього, окрім високопрофесійного особового складу, мають бути забезпечені далекобійні можливості України (велика кількість ракет і БПЛА, здатних завдавати нищівних ударів углиб території противника), сучасна авіація та ППО, а також створення нездоланих для супротивника фортифікаційних перешкод (мінні поля, рови, ескарпи й контрескарпи) на лінії зіткнення. За наявності такого фундаменту можна розглядати будь-які пропозиції про розміщення миротворців, розуміючи, що воювати та захищати Україну вони не будуть і й не повинні за статусом.