Американські війська чи вступ до НАТО – найкоротший шлях до миру в Україні

Після того, як хронологія російського вторгнення перетнула межу в один рік, а армія агресора так і не досягла жодної із задекларованих цілей, на Заході почали усвідомлювати всю глобальність і далекосяжність проблем, які принесла Європі та світові наймасштабніша війна XXI століття.

Відео дня

Свідченням змін у парадигмі сприйняття війни в Україні стають дедалі більше матеріалів у західних ЗМІ стосовно післявоєнного світопорядку в нашому регіоні, в Європі та у світі загалом. Незважаючи на те, що терміни закінчення бойових дій важко спрогнозувати, майбутню архітектуру безпеки в Україні та Східній Європі необхідно ретельно формувати вже сьогодні, нехай поки що і на теоретичному рівні. Саме цьому присвячена стаття у вельми поважному і впливовому американському журналі The Atlantic під назвою "Найкоротший шлях до миру", де її автор приходить до доволі цікавих висновків.

Війна в Україні не має аналогів в історії, але смерть Путіна може її припинити

У першій половині матеріалу пропонується перелік історичних аналогів, з якими можна порівняти не тільки війну в Україні, а радше післявоєнну ситуацію, що може скластися в майбутньому. Однак ані аналогія Ізраїлю і низки війн з арабами, ані аналогія із Корейською війною 1950-1953 років і розділенням Кореи на Північну і Південну не допомагають коректно порівнювати ситуацію, що склалася в Україні, з цілої низки причин. Одним з найголовніших факторів продовження безрезультатної для Росії війни професор Школи перспективних міжнародних досліджень Еліот Коен, автор статті, називає особистість самого Володимира Путіна. І прогнозує, що тільки його фізична смерть зможе припинити війну, як, наприклад смерть Сталіна в 1953 році змусила Радянський Союз зупиняти свою участь у Корейській війні.

Зважаючи на те, що смерть очільника Кремля у військово-стратегічному плануванні передбачити неможливо, в матеріалі висловлюється думка про те, що найкоротшим шляхом до миру в Україні є "членство (України) в НАТО або розміщення десятків тисяч американських військ разом із гарантією ведення війни від імені України, яку можна порівняти з гарантіями, що розповсюджуються на Південну Корею". Це цілком і повністю корелюється з думками, які вже висловлювались у нашому виданні, про те, що членство України в НАТО буде стратегічною перемогою за будь-яких умов закінчення війни.

Успіхи ЗСУ на фронті – найдієвіший варіант закінчення війни

Варто відзначити, що сам американський журналіст висловлює сумніви в реалістичності обох варіантів – як вступу до НАТО, так і розміщення на нашій території військ США. Тому, як це не дивно, найбільш дієвим варіантом завершення війни він розглядає максимальне насичення Збройних сил України західним озброєнням і проведення наступальної операції зі звільнення окупованих територій, бажано із Кримом або взяттям російських військ на півострові в блокаду. У разі успіху професор Коен прогнозує вкрай негативні політичні наслідки для Кремля і Путіна особисто, включно із неілюзорним ризиком втрати ним влади на тлі військових поразок.

Захід буде змушений прийняти Україну в НАТО або розмістити військовий контингент для стримування Росії

Однак, на нашу думку, американський професор висловлюється дуже обережно і чомусь не враховує надзвичайне вікно можливостей, яке відкриється в разі воєнних успіхів України. Адже саме вони мають забезпечити максимально сильну позицію України в стратегії завершення війни, перемовин із Росією і впливу на майбутню архітектуру безпеки в Східній Європі. Не секрет, що майже всі країни Заходу чекають саме цього моменту, щоб закріпити українські успіхи та зафіксувати це потужними гарантіями безпеки для недопущення повторення війни в майбутньому. Про це нещодавно однозначно висловився канцлер Німеччини Олаф Шольц, натякнувши, що Європа готує гарантії безпеки для України після закінчення війни, а також готується прийняти нашу країну до ЄС у найближчому майбутньому.

В будь-якому разі метою зовнішньої політики України має залишатись саме інтеграція до НАТО як найбільш надійна гарантія післявоєнної безпеки. Варіації на тему позаблокового статусу можна обговорювати лише в разі широкого спектра гарантій від провідних ядерних держав – США, Великобританії, Франції, повного переозброєння ЗСУ на західні зразки, включно з бойовою авіацією і флотом. Крім того, на це можна погодитись тільки після повного і безумовного виведення російських військ на кордони 1991 року, а також демілітаризації прикордонних областей Росії та Чорного моря. Тому найкоротшим шляхом до миру будуть успіхи ЗСУ на фронті, після яких Захід буде мати лише два варіанти безпеки в Україні: прийняття її до НАТО або розміщення на нашій території змішаного американсько-європейського військового контингенту для запобігання російській агресії в майбутньому.