Ла реведере, Траян Бесеску?

Якось у нас люблять критикувати все вітчизняне! І дороги у нас криві, і закони погані, а вже політики і зовсім - прямі вихідці з неоліту. Правди заради варто відзначити, що дороги у нас, дійсно, криві, закони якщо й не погані, то, принаймні, специфічні, а політики ... політики абсолютно нічим не поступаються нашим західним сусідам. Наприклад, румунською.

Різниця тільки в мейнстрімовська піарі. "У них", як у випадку з нещодавнім Євро, - "дрібні інциденти з уболівальниками" (це при тому, що у Варшаві кілька днів відбувалися націоналістичні побоїща); у нас, зі слів того ж ВВС, - "ксенофобська країна" (і плювати, що жодного інциденту не сталося).

У політичних ситуаціях критерії оцінок ідентичні - десь у Бельгії, де півтора роки не можуть обрати прем'єр-міністра, або в Румунії, де двічі оголошують імпічмент президенту, відбуваються "несуттєві внутрішні протистояння", а в Україні заяву спікера про свою відставку на тому ж "ЄвроНьюз" називають "гострою політичною кризою".

Але повернемося до наших румунським сусідам. У п'ятницю парламент цієї дивовижної (як для членства в ЄС) країни 258-ма голосами депутатів оголосив президенту Траяну Бесеску імпічмент . Однак логічне припущення про те, що країна перебуває у важкому політичній кризі, буде, щонайменше, перебільшенням. Для румунського парламенту оголошувати Бесеску імпічмент є майже такою ж гарною традицією, як для Віктора Ющенка часів президентства - називати Юлію Тимошенко "зрадником національніх інтересів".

Вперше Бесеску відправили "в утиль" ще навесні 2007 року. Більш того, тоді за імпічмент президенту проголосувало більше 300 депутатів. Втім, радість нардепів була недовгою. За конституцією Румунії, після імпічменту президенту за вирішення місцевої "Верховної Ради" має проголосувати ще й народ на референдумі. І ось він-то більшістю в 75% голосів повернув Бесеску в президентське крісло. А ще через півтора року "ображений" президент і зовсім зміг переобратися на другий термін.

Але те було "тоді", а сьогодні для Бесеску і дерева вже не такі великі, і виборці розгледіли, що за диво вони обирали три (з урахуванням референдуму) рази поспіль. Як приклад можна привести цікаве дослідження агентства "Gallup", яке проводилося на початку року на замовлення "Голосу Америки". Американці тоді виявляли рівень популярності Барака Обами, а для порівняння провели схожі рейтинги популярності між усіма лідерами країн Євросоюзу. І в кінці січня Траян Бесеску завдяки американській радіостанції дізнався, що він є абсолютним аутсайдером серед всіх європейських лідерів за популярністю з рейтингом підтримки всього в 11%. Навіть Георгіос Папандреу, чия Греція йде в рознос, мав рейтинг популярності в 21%.

Власне, після опублікування цих досліджень, в Румунії почалося те, що в українській політиці прийнято пафосно величати словом "зрада". Спочатку навесні на парламентських виборах перемогли ліві (що в Європі, в принципі, зараз є загальною тенденцією - континент лівішає також стрімко, як і 100 років тому). А потім пропрезидентська Соціал-демократична партія в повному складі перекинулася до перемогли на виборах соціалістам. З урахуванням того, що раніше Бесеску був змушений призначити опозиційного йому ж прем'єр-міністра Віктора Понте, президент ще й повністю втратив контроль над урядом.

Що тепер? Для 60-річного Траяна Бесеску, мабуть, все скінчено. Призначений на 29 липня всенародний референдум з німецькою точністю повинен буде підтвердити, що одіозний президент всім набрид. У країні зараз домінують гостро-лівацькі настрої, до того ж, соціалісти перемогли на місцевих виборах всього пару місяців тому.

У свою чергу, Бесеску встиг оголосити про медичну реформу, яка ліві сили, власне, і привела до парламенту. Бесеску запропонував приватизувати лікарні, ввести повністю платними медичні послуги, а також максимально урізати соціальні медичні пільги. У технологічному плані дії Бесеску були зрозумілими. На третій термін немолодий президент йти не має права, а тому боротися за електоральні симпатії потреби ніякої не було. Тому й почалася непопулярна серед румунського пипла реформа, яку президент (як він думав) може собі дозволити. Але обернулося все куди крутіше. Відбулася повна втрата контролю над урядом, парламентом і навіть власними (в більшості своїй) депутатами.

Таким чином, Румунія стала першою країною у світі, коли одному й тому ж президенту законодавчий орган двічі оголошує імпічмент. Поки що тимчасово "рульовим" Румунії став спікер сенату Крін Антонеску. Після напевно сумного для Бесеску референдуму, в Румунії повинні будуть відбутися дострокові президентські вибори. У наших румунських друзів з'явиться новий президент, який точно не чіпатиме охорону здоров'я ...

Але цікаво у всій цій історії інше. Бесеску НЕ підслуховував телефонні переговори своїх опонентів, Бесеску не гвалтував чорношкірих покоївок. Нарешті, Бесеску не підписував з росіянами ніяких газових контрактів. Президент Румунії при всій своїй екстравагантності (чого, наприклад, стоять неодноразові заклики до приєднання до країни Молдавії), проводив непопулярну, але, тим не менш, не кримінальну реформу. І за це поплатився посадою.

Виходить, що президента країни - члена ЄС, зняли ВИКЛЮЧНО з політичних мотивів. У цьому контексті цікаво буде подивитися на реакцію Брюсселя. Є всі підстави вважати, що реакція ця буде приблизно в такій формі: ми стурбовані тра-ля-ля ... але Бухарест залишається в орбіті європейських цінностей тра-ля-ля ... румуни самі зможуть успішно впоратися зі своїми політичними непорозуміннями тра-ля-ля. А от якби щось подібне сталося в Україні, бісер б уже летів від Ужгорода до Луганська.