Велика вісімка мінус Росія

Дводенний саміт "великої вісімки", що завершився вчора в США, називають одним з найбільш спокійних і конструктивних за останній час. Лідери зосередилися на обговоренні економічних проблем Єврозони, зокрема - Греції (яку постановили з ЄС нізащо не випускати - хоча здавалося б, це компетенція самого Євросоюзу, причому тут "вісімки"?!), Мило поговорили про проблеми з вперто не поважають демократію Іраном, Сирією та Північною Кореєю. Дали країнам "арабської весни" невеликий "втішний приз" - допомога в розмірі 250 мільйонів доларів. Чимало - якщо міряти мірками середньостатистичного араба, що стояв на барикадах. Але й не багато - якщо доля, скільки десятків мільярдів доларів було вигріб деким з рахунків нещасного Муамара Каддафі. Зустріч проходила в дуже привабливою до не формальному спілкуванню заміській резиденції американського президента в Кемп-Девіді (в 100 кілометрах від Вашингтона), і реально стала презентацією новообраного президента Франції Франсуа Олланда. Проте найголовніший підсумок цього рандеву так і не був поки помічений світовими аналітиками. Те, що Росія стала випадати з "Великої вісімки". Російську федерацію представляв не президент, а прем'єр. Причому-новопризначений. Дмитро Медведєв. Той самий, який раніше президентом працював. Новообраний (хоча і не новий, але все ж обраний наново, ніяк) президент Володимир Путін від участі в саміті відмовився. Заявивши, що йому необхідно зосередитися на формуванні своєї владної команди. Начебто раніше, будучи повноправним господарем своєї країни в статусі прем'єра, він цим не займався. Як тільки стало відомо, що Путіна не буде, господар Білого дому Барак Обама повідомив, що не поїде на саміт Азіатсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва в російському Владивостоці у вересні нинішнього року. Що змусило найбільшого довгожителя на вершині влади серед лідерів великих держав (до 42-річного рекорду вищезгаданого Каддафі ВВП ще далеко, на початок вже покладено) відмовитися від прекрасної можливості презентувати себе як знову "такого молодого" (як Ленін в радянській пісні) президента? З цього приводу може бути кілька версій. Версія перша - Путін більше не вважає партнерів по "Великій вісімці" занадто важливими для співпраці з Росією. Можливо, основний інтерес ВВП тепер спрямований у бік іншого міжнародного клубу - БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай). Точніше, одного з членів БРІК - Китаю. Що ж, чисто в економічному плані працювати з Китаєм, не виключено, можливо, дійсно перспективніше, ніж з "загниваючим Заходом". Китай - це океан грошей, і при цьому величенний, швидко зростаючий ринок для російських природних ресурсів. Нафта, газ, руди, метали, ліс і навіть прісна байкальська вода - все можна продавати в майже необмежених кількостях. Ось тільки не повіситись б в обіймах великого китайського брата. Як відомо, різниця в кількості населення між густонаселеним Китаєм і сверхредконаселенной Росією - приблизно десятиразова. І це - з урахуванням того, що відсотків 15 мешканців Росії вже складають етнічні китайці ... Версія друга - Путіну принципово більше не по дорозі з іншими країнами з G-8. У всіх інших, окрім Росії, країнах "вісімки", як відомо, панує демократія. Скільки не звинувачували колишнього президента Франції Ніколя Саркозі в авторитарних замашки і антидемократичних актах типу виселення зарвалися румунських циган, але вибори він чесно програв, і місце його без проблем зайняв Франсуа Олланд. Приїдь він на саміт, Путіну довелося б розповідати колегам, що він має намір робити на найближчу шестирічну перспективу. А саме - говорити про те, що він зобов'язується поважати демократичні принципи, права людини, не щемить опозицію, не тиснути своїх сусідів ... Як чесному в душі людині, Володимиру Володимировичу, видать, брехати вже набридло, і він вирішити не мучити ні себе, ні співрозмовників, а просто відрядити на саміт свого помічника. З якого нічого не візьмеш, бо він тепер ні за що не відповідає (як, втім, не відповідав і раніше). Версія третя - президент Путін готує у себе на батьківщині щось на кшталт "Великої чистки" 1937-38 років. І йому дійсно не до самітів. А що, дуже може бути. Диктатор Сталін теж, до відома, не відразу свою "кадрову революцію" почав. Головною людиною в СРСР він реально став з 1922 року, але перші років вісім - десять його правління обійшлися без зайвих потрясінь. Поки достигла черга до "селекції верхів", 12-13 років пролетіло. Якраз стільки, скільки зараз Путін при владі. Користуючись історичною аналогією, можна припустити, що господар Кремля готує щось грандіозне, і голови неугодних чиновників можуть полетіти дуже рясно і далеко. Адже з нинішнім корумпованим і слабоуправляемой російським держапаратом про боротьбу за світове панування можна і не мріяти. Тут потрібні віддані фанатики "великої Росії", а не злодюги з портретами президента над головою як прикриття. Так це, чи не зовсім, час покаже. Причому - дуже скоро. Але те, що Росія при новому-старому президентові з тусовки великих демократичних держав почне потихеньку випадати, виглядає очевидним. Завдання "третього рядок" Путіна у вигляді відновлення розваленого Союзу ніяк з принципами демократичного світу не в'яжуться.