Блог | Турист? Тоді все коштує удвічі дорожче
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Любов до В’єтнаму зав’язалась одразу по прильоту. Само собою вийшло, мимоволі та невимушено. Нам нічого й не довелося робити. Окрім лиш як втриматися, аби не облаяти працівників аеропорту. Ті кинули гітару друга як мішок зі сміттям на метри три, поки ми виходили з літака. Досадно, але ну як після такого втриматися від слізного безпорадного сміху. І втішних думок, що саксофон зі мною, а не поруч з можливо вже тріснутою гітарою. Вона для нього все – і хліб, і житло, і транспорт, і люди та історії. А тут – радісно привітали українських гостей в’єтнамці. Все відбувається в тебе на очах, а ти нічого не можеш зробити. Проте - гітара вціліла.
Власне майже увесь час у цій країні проходить на хвилі легкості. Більшою мірою – бо природа – гори, море, ріки, озера, водоспади, острова. Але люди – теж – привітні та дружелюбні. Однак буває часом, заходиш у придорожнє кафе далеко в горах, а там з-під столу дістають меню з цінами - три долари за тарілку супу. Коли така в столиці коштує вдвічі дешевше. Або кажеш ремонтнику мотоциклів про стукіт у задньому колесі. Він спочатку замінить вихлопну, бо виявиться, що і з нею не все гаразд. Припустить, що мотор треба розбирати. Ну і з третьої спроби замінить тормозні колодки і цим проблему вирішить.
Вперше за 20 місяців подорожую на мотоциклі. Було на ГОА в Індії, острові Панган у Тайланді та Балі в Індонезії мав мопеди. Але обмежений в часі й географічно. А тут – ціла країна перед тобою і три місяці перебування по візі. Власне перші два тижні – майже 1000 км – Ханой, острів Кат Ба, бухта Ха-Лонг, водопад Детіан, гірське озеро Ба Бе, серпантини, перевали і повернення в Ханой. З другом-мандрівником Юрієм Ткаченко. Так вже склалось, що разом побували в Туреччині, Тайланді, Малайзії, Індонезії, Камбоджі, Гонконзі, ну і В’єтнамі. А коли набридаємо один одному, роз’їжджаємось хто куди. Без домовленостей про наступну зустріч. Після Ханою я відправився близько 1000 км до Данангу сам. Власне наступні пости й будуть про красу природи Півночі та Центру вражаючого В’єтнаму. Отож – насолоджуйтеся вашою подорожжю!