Заява партії вільних демократів з приводу подій в Грузії

І Україна, і Грузія пройшли через демократичні революції, які змінили наші суспільства і привели до зміни владних режимів. Сьогодні стає очевидним, що грузинська влада не витримує випробування демократією.

Ми чекали реакції українських друзів грузинського президента — Ющенка, який демонструє персональні дружні стосунки з Михайлом Саакашвілі та котрий став президентом виключно завдяки акціям громадянської непокори, завдяки реалізації нашого конституційного права на мирний і ненасильницький спротив.

Ми чекали реакції Юлії Тимошенко, яка неодноразово висловлювала захват грузинським варіантом реалізації надбань демократичної революції.

Ми усвідомлюємо, що прем’єр Янукович, котрий лише вчиться бути демократом, однак має власні рахунки з мирними демонстраціями громадян. Проте сьогодні він є одним з лідерів європейської держави, відтак ми чекали реакції і від нього.

Ніхто з них не реагує. Реагують лише грузинські громадяни, котрих розганяють водометами та сльозогінним газом, і журналісти, котрим відключають мобільні телефони і закривають телеканали. В дружній, демократичній Грузії…

Перший урок Грузії для України — навіть найдемократичніші Президенти, що прийшли на хвилі революційних сподівань, не здатні уникнути спокус авторитаризму, якщо їх залишати наодинці з владою, наодинці з величезними повноваженнями. Компромісна риторика про суміщення в наших країнах президентської та парламентської форми правління призводить лише до загострення кризи між гілками влади і посилює й без того жорсткий конфлікт всередині країни.

Водночас європейський досвід демонструє єдиний ефективний шлях розв’язання подібних протиріч — перехід до парламентської форми правління, де президент або обирається парламентом або іншим чином залежить від представницького органу. Таким чином практика політичних «боїв без правил» в країнах з молодою демократією буде викорінена в зародку.

Зі свого боку Партія вільних демократів, усвідомлюючи важливість сьогоднішніх грузинських подій для української влади та суспільства, розглядає можливість відправки своїх представників до Грузії з метою інформування співгромадян про реальну ситуацію в Тбілісі, а також для здійснення низки інших функцій.