УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Дмитрий Кулеба
Дмитрий Кулеба
Министр иностранных дел Украины

Блог | Украина никогда не бросает своих. Ни живых, ни мертвых

Украина никогда не бросает своих. Ни живых, ни мертвых

Украина никогда не бросает своих. Ни живых, ни мертвых – МИД нашел солдат из Украины, которых 80 лет считали пропавшими без вести.

Это история ряда украинцев, среди которых – Иван Пастернак и его семья.

8 июня 1941 года Ивану исполнилось 33 года. До службы в армии он работал портным. 22 июня 1941 Третий рейх напал на СССР, и всю территорию Украины накрыл мрак Второй мировой войны. Иван был мобилизован, попал в плен, а затем отправили в Германию. Родные ничего не знали. Они потеряли с ним связь и не знали о его судьбе. Как и сотни тысяч других семей, после войны они получили краткое известие: "Пропал без вести".

Далее текст на языке оригинала.

…У 2021 році в одному з районів Бремена на півночі Німеччини розпочалася підготовка до промислового будівництва. Будівельний майданчик мав бути розташований на місці засипаного піском колишнього кладовища часів ІІ Світової війни. Місцевим це місце поховання радянських військовополонених і примусових робітників було відоме як "Російське кладовище".

Українські дипломати у Генеральному консульстві України в Гамбурзі дізналися про плани будівництва. Звісно, ми розуміли, що кладовище ніяке не "російське", а радянське, і що серед радянських військовополонених та примусових робітників могли бути українці.

Наші дипломати разом із місцевими активістами звернулися до місцевої влади та наполягли на важливості для України дослідження цього місця і гідного вшанування усіх жертв. Ми добилися призупинки будівництва та проведення ретельного історичного дослідження, яке розкрило сенсацію.

Після завершення війни американська армія задокументувала на кладовищі 772 поховання. Але в 1947-1948 роках були перепоховані лише 456. Згодом розкопки із невстановлених причин припинили, а саме кладовище засипали двометровим шаром піску. Понад 300 поховань могли залишатися забутими і без належного вшанування.

Завдяки роботі дипломатів, влада Бремена оголосила про початок масштабних археологічних розкопок. Робота розпочалася у серпні 2021 року. Дипломати організували поїздку п’яти студентів-археологів КНУ ім. Т.Шевченка під керівництвом кандидатки історичних наук Тетяни Пастушенко. З 15 по 29 серпня вони взяли безпосередню участь у розкопках. Саме українські студенти виявили перші знахідки (окремі кості, солдатські номерні жетони).

Серед них був і жетон № 14683, який знашов студент Олександр Глущенко. Жетон належав українському солдату Івану Пастернаку.

Той самий жетон.

Ми звернулися до дослідників Національного музею історії України у Другій світовій війні, аби знайти його родичів, і вже в грудні пошуки дали результат. Ми знайшли у Львові сім’ю Івана. Його доньку Марію Іванівну та трьох онуків, Василя, Лідію та Галину.

Сказати, що вони були вражені, це нічого не сказати. Ну а ми виконали свою роботу, повернули пам’ять та справедливість. Крім Івана Пастернака ми вже знайшли ще двох українських воїнів, Сергія Селика (Зелика), уродженця Київської області 1921 р.н., та Миколу Ковальчука 1915 р.н. з Волині. Родичів Сергія спільними зусиллями з музеєм вже вдалося знайти, а родичів Миколи ще шукаємо.

На розкопках ще є неідентифіковані рештки, тож незабаром нас можуть очікувати нові відкриття. Розкопки триватимуть до березня 2022 року.

Місце розкопок.

Ця історія важлива з декількох причин. По-перше, ми повертаємо Україні Україну, нашу історію і нашу пам’ять. По-друге, перевертаємо громадську думку в Німеччині та ламаємо російський міф про те, що все "радянське" - це "російське", а відповідно, і всі хибні трактування про росіян як єдину "жертву" нацистської Німеччини, перед якою є "особлива відповідальність".

Ми обов’язково забезпечимо гідне вшанування українців та інших військовополонених, рештки яких можуть бути виявлені у ході розкопок. Ми продовжимо вимагати належного визнання і вшанування їхньої жертви на міжнародному рівні.

Висловлюю особливу вдячність за співпрацю бургомістру Бремена др. Андреасу Бовеншульте, історичному факультету Київського національного університету ім.Т.Шевченка, Національному музею історії України у Другій світовій війні та колегам з Генконсульства України в Гамбурзі.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...