Блог | У Кремля снова "подгорает" от украинского языка: новые фейки российской пропаганды
Украинский язык – основа конституционного строя, залог идентичности нации, неотъемлемый атрибут государства, сохраняющий свою историческую преемственность от древнекиевской эпохи. Это язык титульной нации Украины и, согласно общепринятой мировой практике и Основному закону, он выполняет функцию единого государственного, – пишет уполномоченный по защите государственного языка Тарас Кремень в блоге на LB.
В России с этим не соглашаются – постоянно, перманентно, на протяжении многих веков. И сегодня там снова подгорает. Кремлевские пропагандисты уже "зубы съели" на своих постоянных выдумках. В последнее время они, имея очевидную маниакальную зависимость, используют изысканно-ощутимые формы дезинформации, которыми системно пытаются обнародовать пропагандистские концепты. Алогичные попытки приравнять холодное к зеленому, лишь бы только поверили, - традиционная практика информационных кукловодов, которые, прежде всего, стремятся вызвать эмоцию, подкрепленную "внешним авторитетом", "жизненной историей", "статистикой", "страшными последствиями", несуществующими "первоисточниками". Перечисленное – классический инструментарий информационных манипуляторов, цель которых – придумать параллельную действительность как структурный элемент “гибридной войны”. Громкость децибелов "языковой истерии" доказывают еще раз: утверждение в Украине украинского языка - едва ли не самый страшный сон для власти РФ.
Далее текст на языке оригинала.
Ми добре пам’ятаємо, що вторгнення Росії в Крим, окупація Донецької та Луганської областей, спроба захоплення інших південних та східних областей України тривали під гаслом "захисту прав російськомовного населення”. Мовне питання стало однією зі страшних маніпуляцій, використовуваних російською пропагандою. Мені, як голові Миколаївської обласної ради у 2014 році, пригадуються й інші страшилки про “бандерівців”, “кров немовлят”, “відрізані язики” тощо. Та хіба тільки цим лякають? Роспропагандисти називають Уповноваженого із захисту державної мови “шпрехенфюрером”, працівників секретаріату - “мовними поліцаями”, заявників - “стукачами”, мовний закон, підкріплений рішенням Конституційного суду, - “дискримінацією російськомовних в Україні”. Як бачите, геббельсівський інструментарій в дії.
І вже сьогодні Москва не на жарт обурена утвердженням в Україні української мови як державної. Днями в Міністерстві закордонних справ РФ поскаржились на те, що в Україні державна мова приходить на зміну російській у різних сферах, зокрема в освіті. І продовжили тиражувати чергові фейки.
"Порушення прав багатомільйонного російськомовного населення в Україні досягли жахливих масштабів. Влада країни приймає дискримінаційні закони про мову, освіту, так звані, корінні народи, витісняючи російську мову з усіх сфер життя", - йдеться на сайті МЗС РФ.
Що ж стало поштовхом до цього облудного галасу? Справа в тому, що Держдепартамент США 20 січня опублікував інформаційний бюлетень про російську дезінформацію стосовно України. У ньому йдеться про кілька російських військових і розвідувальних структур, які ведуть постійну інформаційну війну проти України.
"Ці дії включають поширення дезінформації та пропаганди, яка намагається зобразити Україну та українських урядовців як агресора у російсько-українських відносинах. Такі заходи мають на меті вплинути на західні країни, щоб вони повірили в те, що поведінка України може спровокувати глобальний конфлікт і переконати громадян Росії у необхідності військових дій в Україні", - йдеться у згаданому звіті Держдепартаменту США.
Водночас, американські партнери звернули увагу на те, що в окупованому Росією Криму та в ОРДЛО українці стикаються з придушенням їхньої культури та національної ідентичності, а також живуть за умов жорстоких репресій та страху. При цьому в США зазначають, що немає жодних достовірних даних про те, що будь-які етнічні росіяни чи російськомовні перебувають під загрозою з боку української влади.
У відповідь на це офіційна Москва знову бреше, заявляючи, що нібито ситуація з правами людини в Криму, включаючи становище національних меншин, "не просто покращилась... а стала якісно іншою". Крім того, російське МЗС вкотре обурилося підтримкою української мови в Україні і побачило в цьому "жахливі масштаби" порушень та утиск російськомовних громадян.
А міністр закордонних справ Росії взагалі йде далі, заявляючи, що не лише в Україні дискримінація російської мови досягла масштабів лиха. Мовляв, на додачу і в країнах Балтії "оголошено відкриту війну проти російської мови, російськомовної освіти" в порушення численних міжнародних конвенцій, тож тепер російська мова вимирає на пострадянському просторі.
Окрім того, сусідня країна-агресор знову вказує, якою мовою мають розмовляти на міжнародному рівні українські спортсмени. Рікою ллється істерика з приводу того, що українські олімпійці в Пекіні розмовлятимуть і даватимуть інтерв'ю українською. Кремлівська пропаганда стверджує, що українським спортсменам наказовим способом заборонено фотографуватись з росіянами.
До обговорення рекомендацій від Мінмолодьспорту українським спортсменам долучились чи не всі російські ЗМІ. Договорилися до того, що Україна вже й Олімпійську хартію порушує!
Нагадаю всім, кого досі мучать українськомовні протиріччя: 16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", більшість норм якого вже давно працюють.
У січні 2021 року вся сфера обслуговування перейшла на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, у липні запрацювали статті щодо державної мови у сфері культури та туризму. А зовсім недавно - 16 січня 2022 року - загальнодержавні газети та журнали, які видавалися недержавною, відтепер виходять українською. Також зазначу, що згідно з останніми опитуваннями соціологів, переважна більшість українців вважають своєю рідною українську і підтримують мовний закон.
Ми добре знаємо, що подальший масовий перехід на основну мову - державну, українську - наш історичний вибір, вимога закону, неперервний процес утвердження національної ідентичності заради вибудовування свого кращого майбутнього. І хай би як там не пригорало в Кремлі, коли української буде ще більше, як би не поширювалися пропагандистські брехні, до чого виробився міцний національний імунітет, пам'ятаймо слова славетного Івана Огієнка (митрополита Іларіона): “Мова - це форма нашого життя, життя культурного й національного. Поки живе мова - житиме й народ як національність”.
