Блог | Почему важно переходить на украинский язык
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Мова...
Точка в этом вопросе еще не поставлена. Многие публичные люди, которые типа топят за Украину, продолжают говорить по-русски, оправдываясь – "Да ты знаешь, сколько я сделал для нашей общей победы?!". Мой ответ – "Без мовы, слишком мало".
Далее текст на языке оригинала.
Всією країною ми можемо скинутися та придбати хоч байрактар, хоч F16. Доказано не одноразово. Наша перемога, це питання не грошей. Вони важливі, але путін почав війну саме з нацією – денацифікація. Так історично склалось, що саме україномовна частина суспільства була більш схильна до зближення з Європою, а не з РФ. І саме в цьому він бачить загрозу та неповагу до себе особисто.
І саме тому перемога над українською культурою – це для нього перемога у війні. Не захоплення територій, не вбивство людей, а знищення культури. Бо без неї перестає існувати будь-яка нація. А українська культура – це не твори Пушкіна, Достоєвського та Солженіцина. Це не фільми Рязанова, Гайдая та Бондарчука. Це не пісні Кобзона, Пугачовой та Лободи. Це не традиції Нового року, Першого травня та 23 лютого. Те, що ви стали жертвою історичної російської асиміляції, не робить із вас носія саме української культури. А саме вона зараз під загрозою зникнення.
На нулі зараз були випадки, коли до наших російськомовних військових на позиціях приходили перевдягнуті раzzшисти зі словами – "Нас командір пріслал вас заменіть". І якщо наші втрачали пильність, ворог підходив надто близько, розстрілював або брав у полон. Якби наши розмовляли українською, такого б точно не сталося. Мова має значення й для військових.
Я знаю, що багатьох перехід на українську стримує їх суржик. Уникають тих моментів, коли хтось з оточуючих буде порівнювати з мовою азірова. Але люди, котрі своїми під**бками заважають іншим перейти на українську, це к*нчені п**араси. Вас дуже турбує думка к*нчених п**арасів?!
Моя собака спочатку вивчала команди німецькою. Знає їх вже 102. Потім ми з ним переходили на українську. За місяць впоралася. Ви тупіші за собаку?! Впевнений, що ні.
Ми зараз всі воюємо не за збереження територій нашої держави і навіть не за людей. Ми захищаємо нашу, українську, культуру. Хтось з автоматом на фронті, хтось з робочим інструментом у тилу. І чим більше наших публічних людей, людей з великою аудиторією перейде на українську, хоча б спочатку текстом, тим сильніше буде підтримка боротьби за Україну. А якщо вони все виправдовуються та спілкуються російською, то питання до моїх друзів – чому ви досі підписані на їх акаунти? Ви точно нічного не втрачаєте, покидаючи їх. А вони втрачають. І чим більше, тим скоріше виправдовуваня не будуть мати ніякого сенсу.