УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Они погибли за свою землю. А тени их – здесь

Они погибли за свою землю. А тени их – здесь

Присмотритесь внимательно к человеку на фронте.

Этот человек одет в современный камуфляж. У него современное оружие. Он умеет пользоваться тепловизором, над ним в небе летают квадрокоптеры и беспилотные аппараты. Это человек двадцать первого века. Человек, который защищает свою землю. Человек современной войны. Человек танков, человек ракет, человек мин и экранов, артиллерийских планшетов и ИПСО.

Но присмотритесь внимательнее.

Нет, не так. Не рассматривайте тот пиксель на форме. Закройте глаза. Рассматривайте... воображением. Памятью.

И вы увидите. Поймете, о чем я.

Далее текст на языке оригинала.

Ви побачите тіні.

У деяких тіней буде стара форма. "Дубок", або щось схоже. На ногах, скоріше за все, кросівки або чорні, незручні берци. На руці – жовтий скотч. І лють у порожніх, мертвих, і водночас таких живих очах.

Вони загинули за свою землю.

У інших тіней будуть шинелі. І старі автомати, а то і гвинтівки, застарілі вже тоді. І в очах, і мертвих, і живих – лють і гордість за нащадків.

Вони загинули за свою землю.

Ви побачите тіні людей із мечами та сокирами. Людей із шаблями та пістолями. Людей із рушницями і людей із кулеметами. Ви побачите їх всіх – тіні попередніх війон, проголошених чи ні, великих, світових – або маленьких, і світом не помічених, забутих.

Не відкривайте очі, і ви почуєте крики радощів і крики болю. Хрипи коней та лязгання машин. Почуєте, як б‘ється на вітрі корогва і як б‘є бойовий барабан.

Вони стояли тут і залишились тут. Тінями людей, що захищали цю землю.

Торкніться її. Торкніться землі, на якій вони стояли. Вона напилася їхньої крові. Поту коней. Мастила машин.

Віки минають. Змінюються тисячоліття. Блакитна куля здійснює все нові і нови оберти навкого жовтої зірки у тихому, такому тихому космосі.

А їхні тіні тут.

На Донбасі і вулицях Києва.

У Криму та під Львовом.

За Карпатами і на Сіверській землі.

І так буде донині.

Поки живий хоч один українець, їхні тіні будуть тут.

Придивіться. Заплющте очі. І торкніться землі.

Їхньої і нашої землі.

Яку вони зберегли та передали нам. А ми передамо нашим дітям.

З днем захисників і захисниць України.

Всіх.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...