Блог | "Не стріляйте, це наші полонені": як ворог діє на Донбасі

"Використовують полонених, як рабів і готуються до потужних обстрілів". Особисто для себе зробив такі висновки, в черговий раз побувавши в тижневому відрядженні на сході. І в черговий раз переконався, що загалу вже не цікава не те що війна. На жаль, ми забули про перемогу. Про все по порядку.

Постачання зброї. В черговий раз залізницею з Росії минулого тижня прибули чергові ешелони кривавої допомоги. Зовнішня розвідка нарахувала 38 цистерн з паливом, 12 вагонів з боєприпасами калібру 120 мм і 152, а також 14 одиниць БМ-21 (Град) і стільки же Уралів, які підвозитимуть для них ракети. Цим паливом можна забезпечити три повноцінних бригади на пару місяців активних дій, а кількістю снарядів вкопати в землю декілька населених пунктів на лінії розмежування.

Це не поодинокі поставки. Скажу більше, вони регулярні, якщо врахувати неконтрольовану ділянку адміністративного кордону з агресором, кудою постійно проходить ротація ворожої сили і проїзд легкої броні. А від кількості ворожої сили перед кордоном і за ним, стає трохи моторошно.

Луганська область. Частина привезених снарядів одразу прилетіла по нашим позиціям в районі населеного пункту Новотошківка. Перша лінія оборони протягом декількох діб обстрілювалась російською артилерією, внаслідок чого один розвідник загинув, ще декілька отримали поранення різної ступені. В який раз? Я вже збився з рахунку порушено домовленості по розведенню сил в районі Станиці-Луганської. Знову терористи обстріляли околиці міста і мир зірвано, як і план розвести війська на десятки кілометрів. Цей план був мертвим ще на стадії його зачаття, так як ми були змушені зберегти готовність до миру на дипломатичному рівні, але розуміти, що в військово-стратегічному векторі розведення сил згідно меморандуму буде неможливим.

На тій ділянці фронту нас від ворога розмежовує ріка Сіверський-Донець. Якщо в нас є можливість відвести техніку на 20 і навіть 30 кілометрів, то в терористів такої можливості немає. Від нульового рубежу до міста Луганськ, де зосереджено тисячі одиниць військової техніки всього 8 кілометрів. Ви в цей фарс вірите? Особисто я - ні.

Донецька область. Про те, що Збройні Сили України взяли чергову стратегічну висоту в районі нещодавно звільненого населеного пункту Південне не відповідає дійсності. Та й не звертав би на такі новини уваги до тих пір, поки офіційні джерела цього не підтвердять. Це один з методів гібридної війни, коли ворог вливає інформацію про наступ чи відбиття своїх позицій задля того, щоб потім виправдати себе після чергового обстрілу.

Читайте: Бойовики на Донбасі до сих пір ображені на українських військових

Так сталось і цього разу. ЗМІ почали тиражувати інформацію про наступ ЗСУ, і в той же день обстріляли населений пункт, внаслідок чого тяжке поранення отримала місцева жителька. Подібні гібридні випадки - стандартна практика, проти якої ми ще не винайшли інформаційної зброї.

На інших напрямках, втративши майже всіх "ополченців" з числа місцевих жителів, терористи останнім часом активно застосовують безкоштовну робочу силу – українських полонених.

Минулого тижня на одній з ворожих позицій був замічений Урал, з якого вийшло понад 30 чоловік і активно прийнялись укріплювати позиції. Коли вже всі вогневі позиції були готові до знищення ворога, в рацію пролунав голос аеророзвідника: "Не стріляйте, це наші полонені". Дійсно, перегляд знятого відео підтвердив, багато хлопців були в старому пошарпаному пікселі і цивільних балахонах, а за їх роботою стежили з десяток стволів, направлених на них. Чи будуть під дулом автомата змушувати працювати так званих "ополченців"? Уявіть собі, якби в підрозділу не було безпілотного апарату, щоб зблизька це побачити, і не втримався би командир, який за день до цього отримав двох поранених і тільки мріяв помститись ворогу. Ми би знову грішили на весь світ, окрім себе.

Не так давно до нашого фонду завітав чоловік. Представився Миколою з Коломиї. Поклав на стіл 40 тисяч доларів, розвернувся і швидко пішов. Так само він завітав і до інших волонтерів. Озираючись навколо, приємно усвідомлювати, що в час, коли всі готуються до виборів, ніхто не хоче згадувати про війну, окрім моментів, коли на неї треба все списати, є ось такі чудові люди. За цей кошт ми вже придбали 12 безпілотних апаратів і стільки ж тепловізорів. Скільки невідомий Микола врятував життів, залишається загадкою.