Блог | Марш нерівності
Українська поліція (міліція) та й сама влада дуже важко навчається працювати по-закону та поважати людей!
17 червня 2018 року подія на геймарші в м. Києві, красномовно підтвердила, що поліція м. Києва продовжила стару традицію міліції – зневаги до конституційних прав громадян та жорстокого побиття людей в центрі столиці, що вертає нас до часів Януковича, який з особливою жорстокістю розганяв мирні протести на Майдані.
Отже, в неділю, 17 червня, так само як і активісти геймаршу, багато патріотичних організацій та представників церков (православних, католицьких та протестантських) подали заявку до КМДА про проведення в центрі Києва публічного заходу, відповідно до свого конституційного права, яке закріплено в ст. 39 Основного закону.
І якщо гейактивісти зповна скористалися своїм конституційним правом із неймовірною підтримкою та захистом поліції, то учасники, які виступали за традиційну християнську сім’ю були жорстоко розігнанні представниками поліції.
Що найголовніше, для таких дій поліції не було законних підстав – тобто у них не було:
Рішення суду про заборону відповідної акції;Рішення суду про проведення відповідної акції у іншому місці.
А поліція, як орган влади, зобов’язана керуватися нормами чинного законодавства та не перебирати функцію інших органів влади та суду.
Тобто, по-суті, представники поліції, окрім того, що безпідставно застосували силу до громадян України, вони незаконно привласнили функції судової гілки влади та самі вирішили, кому дозволити, а кому заборонити проводити публічну акцію, право на яку, закріплена в Конституції.
Такі дії, безперечно, необхідно кваліфікувати як злочин!
А саме за наступними статтями Кримінального кодексу:
365 – перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу;146 – незаконне позбавлення волі;126 – побої і мордування.
Читайте: Война и политика вас не касаются? Они уже часть вашей жизни
А отже, тим, хто постраждав від незаконних дій поліції необхідно:
Звернутися до поліції та прокуратури із заявою про злочин;Дізнатися, хто безпосередньо віддавав цей злочинний наказ та вимагати його звільнення;Вимагати пояснень від Міністра внутрішніх справ;Готувати позов до поліції про визнання дій поліції протиправними;Домагатися в судовому порядку відшкодування шкоди, яка була завдання Національною поліцією.
Як висновок, можна зазначити, що в багатьох державах саме так зараз захищається права сексуальних менших із грубим порушенням прав інших на свободу думки, свободу слова та свободу совісті. Українська влада пішла далі! Вона не тільки незаконно припинила свободу мирних зібрань, поліція по-звірячому розігнала представників патріотичних організацій та церков!
Переконаний, відповідь має бути дуже серйозна, інакше все буде "гомодиктатура".
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...