Блог | Древний, многогранный, уникальный: интересные факты об украинском языке

9 ноября отмечаем День украинской письменности и языка. Еще есть время избавиться от самых досадных языковых ошибок. Освитория и Шарп собрали их в одном материале.

Далее текст на языке оригинала.

• Будь ласка, пишіть окремо "будь ласка".

Це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки "будь-", а є окреме слово. Це змінене словосполучення "будьте ласкаві".

• На жаль, дехто неправильно пише "на жаль".

Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, пишемо окремо. Можна уявити речення, де значення слова "жаль" цілком зрозуміле: "На жаль наклався ще й біль". Тим паче, правило працює, якщо між словами можна додати означення до цього іменника. Наприклад: "На превеликий жаль".

• Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм "у результаті"

Внаслідок — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника "в" та іменника "наслідок". Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом. А ось прийменникова сполука "в результаті" пишеться завжди окремо.

• З-поміж прийменників запам’ятайте "з-поміж".

Складні прийменники, першою частиною яких є "з-" та "із-", пишуться через дефіс.

• Я рахую решту.

Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: казати "Я рахую" у значенні "Я вважаю". Це калька з російської. Заразом варто запам’ятати українське слово "решта". У магазинах ми беремо саме її, а не "здачу". Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих віддієслівних іменників. А замість "здача іспитів" правильно казати "складання іспитів".

• Перекрутити можна мимохіть те слово, яке вчили мимохідь.

Все просто: два різні слова — два різні сенси. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі. Тобто речення означає: "Не хотіли перекрутити слово, але так сталося, бо вчили його не ретельно, не зосереджуючись".

• Протягом осені не стій на протязі.

Ще одна типова помилка: калька "на протязі чогось" замість "протягом чогось". Тому що протяг — це потік повітря, що в замкненому просторі виникає через отвори, розташовані один проти одного. Скажімо: "У квартирі — протяги". Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити "протягом" або "впродовж".

• Бракує знань, бо був відсутній на уроці.

Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати "бракує".

• При нагоді ця річ стане мені в пригоді.

Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. "Нагода" — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось "пригода" — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: "У потрібний момент ця річ буде мені корисною".

• Навчаємо практичних навичок.

Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова "навчати". Навчати можна лише чогось, а не чомусь.

• Брав участь та посів перше місце.

Скальковану конструкцію "приймати участь" завжди варто замінювати на стилістично правильний варіант "брати участь". А місця, відповідно, не "займають", а "посідають".

• Вчитель дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати.

"Дозволяти" — це слово в українській мові переважно має значення "давати дозвіл". Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант "давати змогу".

• Перебувають біля школи, що розташована на вулиці.

Слово "знаходитися" у значенні "десь перебувати, розміщуватися" не вживаємо. Замість цього є такі слова: "розташовуватися" — про географічне положення, "міститися" — входити до складу, бути всередині, "перебувати" — людям у певному місці.

За що ми любимо нашу мову.

У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий).

Маємо двадцять синонімів до слова "любов": кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба, інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.

Десять синонімів до слова "вчитель": напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин.

* * *

Декілька цікавих фактів про українську мову:

• Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не "два слова", а "дві слові". Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.

• В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.

• У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

• Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу "сторонці". Та що там – навіть "воріженьки" у нас звучить надзвичайно лагідно.

• Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово "бити".

• Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери "П". Найменш уживаною виявилась літера "Ф". У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість "Ф" – "ХВ"? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).

• 7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.

• В українській мові дві букви "г". Раніше, одна із них, яка позначається як "ґ", була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.

• Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

• Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.

• В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою "козацький скоропис", у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.

• Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.

• Сучасна українська мова налічує близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються до сьогодні.

• Івана Котляревського вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його "Енеїди", наша мова була прирівняна до літературної.

• Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тис. р.

Скільки української мовної території, стільки й української державності. Шануймося, Бандерівці!