УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Юлия Орлова
Юлия Орлова
Генеральный директор издательства Vivat (ГК Фактор)

Блог | Дневник Евы Скалецкой: война глазами двенадцатилетней девочки

Дневник Евы Скалецкой: война глазами двенадцатилетней девочки

Война застала двенадцатилетнюю Еву Скалецкую в родном Харькове. И ее домом стал тесный промозглый подвал, где она вместе с бабушкой Ириной пряталась от ракетных ударов. Там она и начала вести дневник, который выйдет в 18 странах мира. Называться он будет: "Вы не знаете, что такое война: Дневник девочки из Украины". В Украине книга символически выйдет в нашем харьковском издательстве бестселлеров Vivat.

Далее текст на языке оригинала.

У щоденнику зафіксовані думки та переживання Єви про початок війни та її нелегкий шлях за кордон: Харків – Ужгород – Угорщина – Дублін. У середині березня разом із бабусею вона залишила пошкоджену в результаті обстрілів оселю, та прибула до Ірландії, де їх прихистила родина шкільної вчительки Кетлін Фленеґан. Тут нині Єва намагається будувати нове життя, в якому немає вибухів та повітряних тривог, і сподівається, що одного дня зможе повернутися додому.

Історія юної харків’янки не залишила нас байдужими, бо Харків – теж наш дім. Через війну майже всі працівники нашого харківського видавництва були змушені шукати притулку в межах України та за кордоном. До травня видавництво та книгарня припинили роботу. Усе, що ми любили та чим жили, опинилося в зоні бойових дій. Поступово робочі процеси налагоджуються, ми продовжуємо працювати попри все, але наша команда досі не повернулася додому в повному складі, а війна досі триває.

Щоденник Єви, який справедливо порівнюють зі щоденником єврейської дівчинки Анни Франк, – це можливість повернутися на початок, де ми розгублені та налякані поспіхом покидаємо свої оселі, й подивитися на цю війну з позиції набутого досвіду. Подивитися на неї очима дитини, у якої росія вкрала щасливе дитинство та почуття безпеки, а у всіх нас – мирне життя. Історія Єви – це текст-нагадування українцям про те, що є речі, які не можна пробачати та забувати, бо інакше війна повторюватиметься знову і знову, і знову.

Спочатку повномасштабного російського вторгнення ми намагаємося купувати права на книжки, написані на основі реальних подій. Адже прийдешні покоління мають знати правду про цю війну та розуміти, що ми пережили й заради чого змагалися з ворогом. Зараз пишеться й твориться новітня історія України, і ми, як українське видавництво, маємо всіляко сприяти цьому процесу. Голос Єви – голос покоління дітей, які знають, що таке війна, не з переказів. Вона їх змінила, загартувала, змусила занадто швидко подорослішати, хоча вони не повинні були її знати. І нам необхідно почути їхню правду, розділити з ними біль, який вони носять всередині, і допомогти їм жити далі. Це має зробити й цивілізований світ, який не знає війни, бо впродовж восьми місяців ми її стримуємо.

"Останні дні пролітають із неймовірною швидкістю. Харків потихеньку знищують. У мій дім потрапила бомба. Мені дуже боляче, там були мої речі, дитинство, там була частинка мене. В мене поволі починається депресія…", – уривок зі щоденника Єви для сюжету телеканалу RTÉ News.

Щоденник Єви вже вийшов друком у Британії, аудіоверсію якого озвучила англійська акторка Кіра Найтлі. Ми запланували вихід книжки на початок наступного року. Попри те, що Єва вела щоденник російською, переклад здійснюватиметься з англійської на українську, а не із російської, оскільки власникам прав на книгу є англійське видавництво Bloomsbury.

На жаль, ми, українці, знаємо, що таке війна. Але однаково маємо прочитати цю книгу, написану дванадцятирічною дівчинкою. Дитиною, яка лише починає жити, і не зробила нічого поганого, щоб заслужити такі страждання.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...