Блог | Щоденник Єви Скалецької: війна очима дванадцятирічної дівчинки
Війна застала дванадцятирічну Єву Скалецьку у рідному Харкові. І її домом став тісний вогкий підвал, де вона разом із бабусею Іриною ховалася від ракетних ударів. Там вона й почала вести щоденник, який вийде друком у 18 країнах світу. Називатиметься він: "Ви не знаєте, що таке війна: Щоденник дівчинки з України" (You Don’t Know What War Is: The Diary of a Young Girl From Ukraine). В Україні книжка символічно вийде у нашому харківському видавництві бестселерів Vivat.
У щоденнику зафіксовані думки та переживання Єви про початок війни та її нелегкий шлях за кордон: Харків – Ужгород – Угорщина – Дублін. У середині березня разом із бабусею вона залишила пошкоджену в результаті обстрілів оселю, та прибула до Ірландії, де їх прихистила родина шкільної вчительки Кетлін Фленеґан. Тут нині Єва намагається будувати нове життя, в якому немає вибухів та повітряних тривог, і сподівається, що одного дня зможе повернутися додому.
Історія юної харків’янки не залишила нас байдужими, бо Харків – теж наш дім. Через війну майже всі працівники нашого харківського видавництва були змушені шукати притулку в межах України та за кордоном. До травня видавництво та книгарня припинили роботу. Усе, що ми любили та чим жили, опинилося в зоні бойових дій. Поступово робочі процеси налагоджуються, ми продовжуємо працювати попри все, але наша команда досі не повернулася додому в повному складі, а війна досі триває.
Щоденник Єви, який справедливо порівнюють зі щоденником єврейської дівчинки Анни Франк, – це можливість повернутися на початок, де ми розгублені та налякані поспіхом покидаємо свої оселі, й подивитися на цю війну з позиції набутого досвіду. Подивитися на неї очима дитини, у якої росія вкрала щасливе дитинство та почуття безпеки, а у всіх нас – мирне життя. Історія Єви – це текст-нагадування українцям про те, що є речі, які не можна пробачати та забувати, бо інакше війна повторюватиметься знову і знову, і знову.
Спочатку повномасштабного російського вторгнення ми намагаємося купувати права на книжки, написані на основі реальних подій. Адже прийдешні покоління мають знати правду про цю війну та розуміти, що ми пережили й заради чого змагалися з ворогом. Зараз пишеться й твориться новітня історія України, і ми, як українське видавництво, маємо всіляко сприяти цьому процесу. Голос Єви – голос покоління дітей, які знають, що таке війна, не з переказів. Вона їх змінила, загартувала, змусила занадто швидко подорослішати, хоча вони не повинні були її знати. І нам необхідно почути їхню правду, розділити з ними біль, який вони носять всередині, і допомогти їм жити далі. Це має зробити й цивілізований світ, який не знає війни, бо впродовж восьми місяців ми її стримуємо.
"Останні дні пролітають із неймовірною швидкістю. Харків потихеньку знищують. У мій дім потрапила бомба. Мені дуже боляче, там були мої речі, дитинство, там була частинка мене. В мене поволі починається депресія…", – уривок зі щоденника Єви для сюжету телеканалу RTÉ News.
Щоденник Єви вже вийшов друком у Британії, аудіоверсію якого озвучила англійська акторка Кіра Найтлі. Ми запланували вихід книжки на початок наступного року. Попри те, що Єва вела щоденник російською, переклад здійснюватиметься з англійської на українську, а не із російської, оскільки власникам прав на книгу є англійське видавництво Bloomsbury.
На жаль, ми, українці, знаємо, що таке війна. Але однаково маємо прочитати цю книгу, написану дванадцятирічною дівчинкою. Дитиною, яка лише починає жити, і не зробила нічого поганого, щоб заслужити такі страждання.
