Блог | Ну шо, гаспада-малороси, пагаварім?
Привид "Малоросії" блукає Україною...
Якщо добре придивитися — він усюди.
І вчорашня заява Захарченка — це не черговий комедійно-алкоголічний "похід на Лондон", а цілком реальна небезпека, що міститься у черговому віражі гібридної війни, бо має під собою абсолютно реальне підгрунтя.
Основна ознака малоросійства — байдужість, неосвіченість, ну і російська мова. Мільйони байдужих, погано освічених гібридизованих українців, яких і українцями назвати складно, бо ні те ні се "а какая разніца, на каком язикє разговарівать", "да, я рускагаварящій адєсіт, і шо?", "а пасматрітє, как в Швейцарії і Канадє", "а чєго ето ущємляются мои законниє права?" - все це реальний електорат майбутнього Захарченка, що легко може матеріалізуватися в образі якогось Рабіновіча, Мураєва чи Бойка. Ба, навіть мова не тільки про люмпен. А ще й про новоспечену так звану "українську буржуазію " і чиновництво будь-яких рангів. Хоча і ці категорії населення важко назвати "українськими". Бо саме українська буржуазія у нас майже відсутня як факт. А 90 відсотків чиновників середньої і вищої ланок орієнтовані на радянсько-російську культурну матрицю із широким спектром проявів, починаючи від цитування фільмів Гайдая і "про Штірліца", і закінчуючи не вщухаючим захопленням російським шансоном і гуртом "Гриби".
Читайте: Пробний камінчик Кремля: яка буде реакція Заходу
Тиждень тому ми мандрували центральною Україною. Майже в усіх закладах харчування та в готелях - "Здравствуйтє, чєм я могу бить вам полєзєн?" "Ви українською говорите?" "Ну да, но нє очєнь..., я нє люблю еті мовниє дєла, коториє нас раздєляют.., у нас єсть дєвочка с Тєрнополя, но она на другой смєнє, щас позову адміністратора.". Черкаси, Полтава, Суми, Конотоп.... Та що й казати у самому Львові ще п"ять років тому такого не було, щоб: "Здравствуйтє, чєм я могу бить вам полєзєн?" А тепер трапляється все частіше.
Можете скільки завгодно сміятися над заявою Захарченка, як у 1919-му році сміялася місцева "еліта" у ситому Києві над голодною і озвірілою армією червоних упирів, що валила зі сходу. Але упирі не знають слів "цивілізація", "культура", "правила та етикет". Тому, гаспада-малороси і "рускоговорящєє насєлєніє", вони прийдуть по ваші квартири, по ваші ресторани і заводи, по ваші бутіки, і бензоколонки. Прийдуть до Харкова, Одеси, Запоріжжя, Херсона і Миколаєва, як прийшли колись за тими, хто кричав "русскій мір, пріді!".
Читайте: Грибрендинг. Сага о "малороссии"
Я прекрасно пам"ятаю, як в середині 2000-х, сміялися наді мною донецькі менеджери з організації масових свят, коли я намагався заговорити на концертах українською мовою, або питав: "чому ви не запрошуєте україномовних виконавців, а все більше з Росії". "Патаму что тут всє гаварят на русском". Тепер, зустрічаючи їх у Києві, я навіть не задаю питань. Вони самі підходять до мене із словами: "Ти знаєш, а у мєня квартіру отжалі. Да-а-а-а, ето только тєпєрь я панімаю, что надо било вкладивать дєньгі в українізацию Донбаса. Тогда би всьо било как било.... Вєдь за один гонорар Бейонсе можна было сдєлать по двадцать концертов Скріпкі ілі "Океана Ельзи"."
Читайте: Дорогие малороссы, или Ода на провозглашение "Малороссии"
Проект "рускій мір" - закінчився. Тепер починається проект "малоросія". А оскільки ідейних малоросів яким "всьо-равно на каком язикє гаваріть" у нас набагато більше ніж ідейних "рускомірскіх", то я не виключаю, що через абсолютно бездарну гуманітарну і культурну політику нашого нинішнього керівництва, кордон "Малоросії" буде розширено до меж, де переважна більшість гібридного малоросійства "разгаваріваєт на общєпанятном".
В цьому місці хочеться кричати — ЄДИНИМ МАРКЕРОМ УКРАЇНСТВА — Є МОВА!!! Закон про 100% української в українських теле і радіоефірах, вся преса, сфера обслуговування, не кажу вже про освіту і держустанови, підтримка кінематографу і книговидання — все це найпотужніша зброя проти тотального малоросійства, яке шириться і буяє вже не від Сяну до Дону, а від Харкова і Одеси до Тернополя і Львова. Територія України невпинно звужується з кожним днем абсолютної державної імпотенції в питаннях гуманітарної і мовної політики. І я зовсім не виключаю, що завтра і я прокинуся в справжній "Малоросії" знову поруч з "дєдивоєвалі", олімпійським мішкою, славнозвісним "бояришніком" і піснями гурту "Рукі ввєрх". Хоча, чому прокинуся? Я, схоже вже і так тут живу. Бо он у розчахнуте вікно з автівки наших нових поліціянтів гучно долинає:
"Туц-туц-туц-туц....Мєжду намі таєт льооод.....Пусть тєпєрь нас нікто нє найдьоооот...."
У-у-у-у-у, "Малоросія" руліт!?
