Блог | Люблю Одєссочку!

Сідаю у 18 трамвай, пропускаю пасажирів що виходять, але коли дійшла черга зайти, водій, не помітивши мене, закрив двері. Щастя що я худа і мені вдалося заскочити через шпарину.

Звісно, я почала сваритись з водієм. Звісно, у цей срач підключились всі пенси, що їхали в трамваї. Основні претензії були до мене, чого це я взагалі посміла відкрити рота.

- І вобщє, дєвучка, ти как со взрослимі разговариваєш! - кричить на мене дідок, що висить на поручні.

Читайте: Крым по-"ЛНРовски"

- Та кому ви єто говорітє, оні щас такіє наглиє! - вторить йому фіалка Монмартра, не питайте мене як це виглядає, але той типаж жінок моя мама називала саме так.

- Ну да, проср*лі страну і ради! - підхоплює дідок.

О, ну ось вона, класика бл*ть жанру. Заради цього я не покидаю їздити у трамваях.

Коротше, все село напало і я, вся така фея у білому і в хутряних тапках, насилу відгавкалась.