Блог | Прощання з адвокатською монополією

3 вересня Верховна Рада скасувала адвокатську монополію, що діяла в Україні з 2016 року. Відтепер в усіх справах, окрім кримінальних, для захисту не обов'язкова участь ліцензованого адвоката.

За даними НААУ, комплексні зміни до законодавства, включаючи Конституцію України, готувалися кілька років за участі понад 500 експертів. Скасували ці зміни в елегантному стилі нової влади - миттєво, одним-єдиним законопроектом. Знадобився папір, ручка, президентське коліно і конституційна більшість у ВР.

Хочете мою думку, це добре чи погано? Моя думка: в сучасних умовах України, це - ніяк.

Тримайте невеличкий FAQ, чому запровадження адвокатської монополії та її скасування не змінило грунтовним чином життя ні нам (адвокатам), ні вам (народу), ні навіть їм (слугам народу).

Чому не вийшло, як у Штатах

Головний козир прихильників адвокатської монополії: цей принцип діє в США, Великобританії та інших країнах, де добре, а нас нема.

Читайте: "Слуги народу" танцюють навколо чарівної кнопки

Сама ідея була прекрасна і дуже відповідала західним цінностям. Маєш бажання захищати людей чи організації у суді, ще й вчився саме на це - ось тобі комісія, складай іспит, отримуй свідоцтво і працюй. Вступай до організацій адвокатського самоуправління, які захистять твої права, створять гідні умови для твоєї праці, виховуватимуть порушників закону чи адвокатської етики. Щоб ця організація не голодувала, плати членські внески. Адвокатам добре - хтось дбає про їхні комфортні умови роботи. Усій галузі добре - збільшується кількість фахівців, як готові підвищувати та підтверджувати свою кваліфікацію. Клієнтам добре - підвищується “планка” правової допомоги, яку держава їм гарантує, і саме для цього формулювання “професійна” і “правнича” були включені до Конституції. І навіть судам добре - їм зменшується тяганина, що виникає з непрофесійно складеними документами чи іншими проблемами через адвокатів-”одноденок”.

Справа в тім, що українцям привези хоч який закордонний “смаколик” - вони майстерно приправлять його нашими, українськими соусами:

“Все, що можна не виконати - не виконуємо”,

“Кожному хапузі - дірку в законі”,

“Кожній чесній людині - ще одні побори”,

“Я проти корупції, але довідку куплю у куми, яка в собєсі робе” (інша версія - “Я проти продажної поліції, але 20 років паркувався на оцьому тротуарі й далі буду”).

Отже, чи відчули суди неабияке розвантаження після 2016 року, коли з ними почали працювати винятково ліцензовані адвокати? Хто регулярно буває в судах, знає: не дуже. Та й усе решта - теж суперечливо.

Кому це вигідно

Читайте: Як "негідник і сепаратист" Коровченко мало не пройшов до Верховної Ради по 210 округу

В пострадянської людини є звичка: у будь-якій незрозумілій ситуації поставити рачки ринок і чекати від нього чогось хорошого.

Най не сердяться дівчата, але про ринок ми розглянемо на тортах. Ви можете купити в супермаркеті фабричний торт на свій смак, з термоядерними рожевими трояндами чи без них. Ви можете побавити себе ексклюзивним тортиком на замовлення, де вам виліплять із марципану ваш портрет. Ви можете замовити крафтовий торт у перевіреної майстрині, яка готує у себе вдома з фермерських продуктів. Ви можете взагалі нічого не купувати, бо дружина спече смачніше, троянди ви ненавидите змалечку, а у вашої дитини алергія на барвники. Нарешті, ви можете купити шматок торта у баби на вокзалі, бо дуже голодні (бережи, Господи, ваш шлунок).

Все це - вільний ринок.

Регуляторська дурість - це заборонити випікання тортів без ліцензії. Неважливо, чи це буде закон “Про здорове харчування нації”, чи “Про боротьбу зі стихійною торгівлею”.

Хто виграє від цього? Фабрики, яким відкриють повне “зелене світло” без зайвої конкуренції. Їм можна розслабитися, пхати який завгодно маргарин і писати “вершкове масло”, продавати все це втридорога, і все одно у них все куплять.

Читайте: Заслужений плюс: чому "Роттердам+" викликав істерику у його супротивників

Хто програє? Покупці, бо їх позбавляють свободи вибору. Майстрині та невеличкі виробництва, бо придбання ліцензії зробить їхню продукцію занадто дорогою, і вони залишаться без роботи. Люди, які просто люблять і вміють пекти торти, бо це захоплення їм стає відверто не по кишені. Баба з вокзалу, бо занести менту вже треба більше. Усі вони, якщо виживуть, то тільки з підвищеними цінами. Від цього програють також покупці.

Що в нас вийшло по факту

З адвокатурою вийшло те саме, що і з тортами. До введення адвокатської монополії інтереси особи могли представляти будь-хто з юридичним дипломом, або будь-хто без юридичного диплома, або й сама особа могла захищати себе (а інтереси юросіб - штатний юрисконсульт чи сам керівник). Ключову роль відігравала не наявність адвокатської ліцензії, а ціна послуг відповідно до можливостей клієнта, кваліфікація захисника відповідно до складності справи, та й навіть володіння матеріалом і зацікавленість у позитивному результаті (це - до переваг звичайного, але свого юриста перед ліцензованим, але чужим дядьком).

Від заборони займатися представництвом у суді всім, крім адвокатів, програли всі, а виграли - адвокати. Але теж не всі. Тільки найнижчого (найбюджетнішого) рівня. Вони отримали можливість підвищити ціни на свої послуги, і їм створено “тепленьке” середовище, вільне від конкуренції. І так, ліцензованих адвокатів справді стало більше, але підвищення якості послуг не відбулося. Бо для цього конкуренцію треба “відпускати”, а не обмежувати.

Для решти адвокатів монополія обернулася, насамперед, грошовими витратами. Потрібно заплатити за ліцензію та за обов'язкове членство в професійних організаціях. Чи треба воно мені - мене ніхто не питав. Чи захищає воно професію від ледацюг і пройдисвітів - ні, бо ліцензії купуються так само, як і всі інші папірці, а “посадки корупціонерів” у Зе перенесли на наступну весну. Чи можуть мене позбавити членства, а заодно й права займатися адвокатською діяльністю - так, можуть у будь-який момент. Чи сприяє це моїй чесності, принциповості і професійній поведінці - радше навпаки. Сама опція того, що ліцензія є і можна її відібрати, слугує надійним “гачком” для адвокатів, які надто принципово захищають не тих і не від того.

Читайте: Демократичні сили визначилися з єдиним кандидатом у президенти

До речі, цікава річ про принциповість та рівний доступ до професійної правничої допомоги. В щойно скасованій адвокатській монополії існують винятки - за певними категоріями справ все-таки можна скористатися послугами інших фахівців. Це - трудові спори, соціальні права, малолітні та неповнолітні особи, недієздатні особи. Якби йшлося тільки про рівні права громадян - саме цим категоріям, навпаки, в першу чергу мали б гарантувати право на якісну правничу допомогу. Але ж ні. Можеш заплатити - оплачуй адвоката. А якщо ти, швидше за все, неплатоспроможний - іди у “винятки”.

Чи подешевшають послуги адвокатів

Не вірте нікому, хто пообіцяє вам дешевих адвокатів. Як і більшість радянських міфів про “відібрати і поділити”, це не працює. Уявіть собі, ви винаймаєте професійну й досвідчену людину, довіряєте їй захистити свої гроші, свободу, честь та ділову репутацію. Ця людина довго вчилася, інвестувала у свій розвиток. Протерла не одні штани на виснажливих судових процесах, перш ніж набила гуль і наробила висновків. Врешті, винайняла офіс у зручному районі та інвестувала у рекламу, щоб вам не довелося надто довго її шукати. Швидше за все, це не коштуватиме дешево.

Так само - обираючи продукти харчування, ми хочемо, щоб це було корисно, смачно, естетично, з високоякісних інгредієнтів, виготовлене на сучасній техніці, у відповідних санітарних умовах. Ніхто не заперечує ваше право дати своїй дитині щось недороге, кустарне, сумнівне на вигляд... і перейти до міфів про безкоштовну медицину. Або обрати лікування вдома чаєм з ромашкою.

Саме тому й потрібен повноцінний ринок послуг, який держава підтримує, а не штучно обмежує. Якщо ринку не заважати, він сам розподіляє цінові категорії за співвідношенням ціна-якість, спонукає адвокатів вигравати якомога більше справ, вчитися та читати, дбати про свою репутацію, обладнати зручну вітальню й запропонувати клієнтові каву. І нарешті, саме ринок приводить адвокатів до необхідності самостійно, на добровільній основі, об'єднуватися в професійні організації. І вони будуть потрібні, в першу чергу, самим адвокатам.

Моїх власних клієнтів прошу не хвилюватися - вартість моїх послуг від скасування адвокатської монополії не знизиться. Якість теж.