Блог | В РФ уже даже не скрывают, что их армия воюет в Украине с 2014 года

Коваленко з селища Київське

Є в Росії величезна кількість топонімів з українськими назвами, бо колись їх заснували вихідці з України. У нас всякі "чапаєвкі" та "первомайські". У них - селища Києвськіє, Черкаськіє, Полтавскоє і т.п.

Є біля Моздоку (Північна Осетія) сільське поселення Київське - на початку 20-го сторіччя туди переїжджали вихідці з України. Мегаполісу чи якогось Нью-Києва не вийшло, просто село на околицях Моздока. Населення всього лише 1500 людей.

Через "українське" походження селища там мало представників кавказьких народів, але це вже зрусифіковане населення - за переписом більше 80% вважають себе росіянами, десь тільки 20 людей вважають себе українцями. Типова ситуація для Росії.

І от туди 02.03.2022 прийшла "біда", точніше груз-200 з України. Місцеві запланували зробити монумент, але поки думали, то втрати по району зросли ще більше. Вирішили зробити цілий свкер-монумент. Прізвище головного героя - Коваленко (штош). На відкритті виступала його вчителька - відповідно теж Коваленко (як несподівано!)

Старший сержант Коваленко служив у 503-й мотострілецькому полку. Це цікава військова частина, бо вона довго існувала за часів СРСР, воювала у Чечні та Грузії, але 2009-го року полк було розформовано. А от у 2021 знову відроджено - наче знали, що буде війна.

Коваленко помер не один, а разом з іншими своїми однополчанами з 503-го він потрапили під обстріл - для втрат протягом цього дня зробили окрему дошку на 6 прізвищ.

І щоб двічі не вставати зробили стелу втрат Моздокського району (це десь 80 тисяч населення) - там ще 28 прізвищ. Серед них Красюк, Суліменко, Гордієнко, Горкавенко і навіть є свій Зеленський. Отакий "українізований" район посеред Кавказу.

Бідкаються, що треба ще зробити дошку з прізвищами всіх втрат Північної Осетії. Розчарую їх, таких великих мармурних плит не буває. Далі тьотка з сільради почала зачитувати прізвища знищенних з Осетії - ну там без дат і збірня солянка.

Журналісти порозмовляли з якоюсь вдовою, чоловік якої був знищений в Україні 24.04.2022 (мабуть Годжиєв). Каже, він в армії з 2002-го року, в 14-му вже був в Україні, отримав поранення, був контужений. Далі була Сирія і ось знову Україна - вони навіть не приховують, що вони воювали своєю армією з 14-го року.