Блог | Сколько зэков сможет мобилизовать Кремль на войну с Украиной

Державна Дума та Рада Федерації схвалили у двох читаннях законопроєкт "Про особливості кримінальної відповідальності осіб, які залучаються до участі у спеціальній воєнній операції". Цей нормативний акт є логічним продовженням ухвалених наприкінці 2022 року законів, які дозволяють призов за мобілізацією осіб з незнятою або непогашеною судимістю. Фактично в Росії не просто намагаються узаконити використання ув’язнених та осіб із судимістю на війні, а створити умови, за яких саме "зеки" стануть основою для першої хвилі будь-яких нових мобілізаційних заходів.

Логіка процесу

Змінами до законодавства в листопаді 2022 року влада Росії розширила список громадян, яких можна призивати на військову службу за мобілізацією. Зокрема, людина з непогашеною судимістю (за винятком кількох статей) могла отримати повістку і бути мобілізованою (зокрема й ті, хто відбув покарання). Але масове вербування засуджених, все ж, перебувало поза правовим полем. Проте використання цієї категорії осіб дозволило Кремлю відтягнути момент оголошення мобілізації на осінь — з липня до жовтня брак особового складу компенсували так звані "добровольці", загони ПВК і масове використання засуджених за кримінальні злочини (на початковому етапі у складі ПВК, а пізніше — і в російській армії).

На початковому етапі "монополістом" у розвитку цього напряму були структури, пов’язані з ПВК "Вагнер". Вербування в умовах фактично прямої законодавчої заборони використання ув’язнених на війні відбувалося на основі "неформальних" одразу за двома напрямами: оточення Путіна та кримінальні авторитети (без яких складно було б домогтися такої масовості).

У результаті Кремль не тільки зміг відтягнути момент оголошення мобілізації, а й, до певної міри, занизити відчуття російським суспільством рівня втрат в Україні — ув’язнені "менш помітні" для звичайного обивателя. Трупи бійців ПВК "Вагнер" ховають (переважно) далеко від місця проживання їхніх родичів — на своєрідних "спеціальних кладовищах", розташованих у відносно невеликих населених пунктах.

Крім того, до "позитивів" для Кремля належить можливість використання таких підрозділів на найскладніших ділянках фронту, не зважаючи на рівень втрат, — ув’язнені можуть "отримати свободу" лише за пораненням або після завершення контракту. Тобто варіантів "відмови" у виконанні наказів менше порівняно з підрозділами, набраними з мобілізованих.

І, нарешті, втрати серед ув’язнених "розвантажують" систему ФСВП — звільняються місця в колоніях і в’язницях, економляться кошти на утримання "контингенту".

Не дивно, що армійське керівництво вирішило використати досвід вагнерівців і так само розпочало вербування в місцях позбавлення волі.

Однак конфлікт Пригожина з армійським керівництвом, що розрісся, створив нові виклики:

— Необхідність відведення частини ув’язнених (у складі ПВК "Вагнер") у тил.

— Акцентуація на великому рівні втрат унаслідок штурму Бахмута, зокрема внаслідок (з посилу Пригожина) специфічного ставлення МО РФ

— Конфлікт, що розрісся, поставив під загрозу неформальні домовленості з криміналітетом — з’явився "прогон" (лист-вказівка) низки "злодіїв у законі" із заявою, що ця війна "не наша". Така ситуація може ускладнити вербування в інші підрозділи, зокрема створювані під егідою російської армії

Перераховане вище вимагало створення умов, за яких, з одного боку, МО РФ отримувало б легальні можливості вербування ув’язнених, а з іншого — механізми примусу та стимулювання, що дали б змогу частково обійти позицію низки "злодіїв у законі" в разі розростання конфлікту з кримінальними авторитетами.

Що змінюється

Раніше ухвалені закони (листопад 2022 року) давали змогу мобілізувати і призивати на військову службу громадян РФ, які мають судимості (крім категорій, засуджених за злочини сексуального характеру, зраду, шпигунство тощо).

Нові правки вносять зміни в процедуру звільнення від кримінальної відповідальності (і зняття судимості). Зараз це отримання державної нагороди, завершення строку служби (контракту) або демобілізація через поранення.

При цьому норми "звільнення від відповідальності" поширюють не тільки на мобілізованих, а й на тих, хто уклав контракт з МО РФ. І, нарешті, розширюється контингент рекрутингу — додаються особи, яких ще не засуджено — щодо яких "здійснюється досудове розслідування".

Але є й кумедне застереження — нововведення не стосуються ув’язнених на окупованій у 2022 році частині України та "ЛДНР" (до т. зв. "референдумів").

Після остаточного ухвалення законопроєкту ("третє читання", підпис Путіна) в Росії формується механізм легального рекрутингу ув’язнених. У якому є як елемент примусу, так і елемент стимулювання.

Наразі ув’язнених, осіб, які мають непогашену судимість, можуть призвати, мобілізувати для проходження військової служби, але питання зняття судимості або звільнення від відповідальності вирішують фактично в "ручному" режимі. Або за результатом неформальних домовленостей (як це було у випадку з Пригожиним). Тобто гарантій як таких немає — є ймовірність вирішення питання.

За новими нормами запроваджується варіант гарантованого звільнення від кримінальної відповідальності та (або) зняття судимості по завершенню служби. І з’являється опція укладення контракту на службу з Міністерством оборони із зазначеними умовами.

Таким чином, Кремль створює систему, яка дає змогу поставити перед засудженими вибір: сидіти кілька років (жити з "непогашеною судимістю") або піти на менший термін на війну.

Мобілізаційний потенціал або що отримує Кремль

За 2022 рік судами РФ було винесено понад 614 тисяч вироків. Із цього числа лише 160 тисяч отримали "умовні" строки і 78 тисяч — штрафи, приблизно 162 тисячі справ припинили (строки давності, примирення тощо). До місць позбавлення та обмеження волі було відправлено 182 тисячі осіб.

Але, звернімося до статистики ФСВП. Вона фіксує наявність трохи більше ніж 433 тисяч ув’язнених (з яких понад 90% — чоловіки) на початок 2023 року. Цифри свідчать про чистий спад "контингенту" в системі ФСВП за 2022 рік більш ніж на 30 тисяч. Водночас у 2022 році масових амністій не проводили. З урахуванням того, що у 2020−21 роках виносили менше вироків, пов’язаних із позбавленням волі, можна було б очікувати зворотного процесу — зростання кількості ув’язнених. Але статистика фіксує зниження кількості "сидільців", причому пік їхнього виходу з колоній припадає на другу половину 2022 року.

Цифри дозволяють оцінити "мобілізаційний" потенціал рекрутингу ПВК "Вагнер" у 2022 році не менш як у 30 тисяч осіб. У реальності (з урахуванням кількості винесених нових вироків) можна говорити про 40−50 тисяч найманців із місць позбавлення волі та ще щонайменше 20 тисяч осіб, які мали непогашену судимість (але перебували на волі).

Але, навіть з урахуванням роботи Пригожина, в системі ФСВП залишається істотний мобілізаційний потенціал. Який постійно поповнюється завдяки новим обвинувальним вирокам. З огляду на статистику (90% чоловіків) Міністерство оборони Росії може розраховувати на роботу щонайменше з 380 тисячами чоловіків. Ще щонайменше 400 тисяч мають "умовні" вироки. І, нарешті, не менше 200−300 тисяч — непогашену судимість (відбули покарання, але судимість ще не знято). Тобто сумарний потенціал становить до 1 млн осіб.

Але давайте спробуємо змоделювати, скільки з них можуть бути призвані (або найняті на контракт).

— Від 100 до 120 тисяч — засуджені в місцях позбавлення волі. Така цифра не випадкова. Якщо рекрутинг ПВК "Вагнер" без гарантій звільнення і зняття судимості ("слово" Пригожина таким не було) дав результат у вигляді 10−12% від тих, хто перебував у місцях позбавлення волі, то в разі "мобілізації" або найму з гарантіями звільнення від відповідальності цифра може зрости щонайменше у 2 рази.

— Від 50 до 70 тисяч — громадяни РФ, які мають "умовні" вироки. Насамперед це жителі депресивних регіонів, безробітні. Які з радістю відгукуватимуться на пропозицію укласти контракт. Для довідки — понад 370 тисяч (з 614 засуджених у 2022 році) не мали роботи.

— 15−20 тисяч — люди, які мають непогашену судимість. Люди, які відбули покарання, навряд чи будуть найактивнішою частиною найманців. Але варіант заробітку (пам'ятаємо про безробіття) і очищення "особистої справи" може дозволити найняти (призвати) до 10% від такого контингенту.

Тобто сумарно ми виходимо на оцінку в 165 — 210 тисяч осіб. І це з вельми обмеженим використанням інструментів примусу (без оголошення мобілізації).

Цифра не остаточна. І її може бути збільшено вдвічі. Теж без оголошення мобілізації. Чому? Для розуміння процесу давайте згадаємо осіб "щодо яких здійснюється досудове розслідування". Простіше кажучи, це особи, поміщені в СІЗО, до винесення вироку. З огляду на статистику Судів і ФСВП, таких може бути не менше ніж 300 тисяч на рік. І цьому контингенту слідчі можуть запропонувати нехитрий вибір: дуже довге розслідування справи, перспектива суду. Або можливість "повоювати" і стати вільним.

Таким чином, до зазначеної вище оцінки мобілізаційного потенціалу можна сміливо додавати близько 100 тисяч контингенту з російських СІЗО. І це якщо влада РФ не буде проводити кампанію "боротьби зі злочинністю" — тобто не буде штучно збільшувати кількість громадян, яких поміщають у слідчі ізолятори.

У результаті викладеного, ми виходимо на цифру близько 300 тисяч осіб, яких досить легко і, головне, відносно непомітно для суспільства можна залучити до війни проти України. Крім того, загибель більшості з них буде менш помітною, ніж загибель "звичайних" громадян, призваних з мирного (вільного) життя до лав російської армії.

Тому можна стверджувати, що Кремль створює правові рамки для проведення нової хвилі мобілізації. Де у війська буде призвано не менше 300 тисяч осіб. Але ця мобілізація буде "непомітною" для середньостатистичного росіянина. Що дозволить кремлівській пропаганді далі розвивати тези про "колосальні втрати ЗСУ і мінімальні втрати ЗС РФ". Підтверджуючи свої твердження тим, що "в Росії ж не проводили мобілізації — отже, в армії достатньо солдатів".