Блог | Протесты в России против мобилизации провалились: власть получила карт-бланш
Более 80% россиян против мобилизации. На митинги против мобилизации вышли всего несколько тысяч человек. Страх перед властью победил страх потенциальной смерти. Почему?
Любая революция происходит тогда, когда существует шесть факторов: лидер, идея, структура, время, деньги и международная поддержка. У россиян нет идеи (потенциальный страх смерти – это не идея для революций), нет де-факто лидера, практически нет структур, есть немного денег и много времени, которое тратится неизвестно на что и нет международной поддержки (ибо нет идей и лидеров).
Далее текст на языке оригинала.
Влада отримала перемогу, якої сама не очікувала. Та частина російського суспільства, яка теоретично могла б вийти на вулиці, зараз знаходиться в глибинній апатії. А із апатії, як відомо, є два виходи: ще більша апатія і агресія (втеча з країни теж сюди входить).
Єдина опозиція до влади – націоналісти (де-факто, агенти фсб, які зараз граються в опозицію до фсб, а в результаті мають всі шанси створити політичний альянс). Власне ці самі націоналісти залишаться головними критиканами влади на найближчі місяці.
Отже, що буде відбуватися далі в Росії?
- Повний неспротив мобілізації дає карт-бланш владі на наступні місяці на ще більше закручування гайок (останні тижні показали певну розгубленість фсб, яка зараз точно зникне). І їхнім головним ворогом залишаться ліберали.
- Націоналістична опозиція частково буде утилізована на фронті, частково буде грати роль контрольованої опозиції, щоб тримати в тонусі Путіна (фінт з мобілізацією, яку Путін довго не хотів проводити, показує, що він перестає бути одноосібним "альфа-самцем", він змушений грати в "колективне прийняття рішень").
- В суспільстві буде рости соціальне невдоволення. Але пацифістські настрої будуть залежати виключно від втрат на фронті. Головний принцип за яким житимуть росіяни і який буде активно підтримуватися владою: "головне, щоб не було гірше". В ідеологію переважно переставатимуть вірити, нерозуміння наростатиме, але втома від війни навряд чи наступить раніше літа наступного року (в цей період великі маси людей почнуть відчувати економічні проблеми і наростатиме психологічний дискомфорт від відсутності картинки майбутнього).
- Міжнародний шантаж ядерною зброєю буде і, на жаль, рівень його загрози зростає (в силу того що тепер рішення приймаються колективно). Путін спробує зараз застабілізувати лінію фронту і далі буде дивитися по обставинах. І тут ми стикаємося з новою реальністю, якої досі не існувало: частина оточення Путіна буде штовхати його до тактичного ядерного удару. При чому частина буде це пропонувати зробити по дурості, а друга спробує це використати для зміни влади в РФ.
- На жаль, ми залишаємося критично залежними від постачання зброї. Саме вона є запорукою того, щоб зламати хребет російському режиму. Будемо сподіватися, що шантаж Путіна не зламає підтримку України.
І останнє. Щодо обміну полоненими і нелогічністю цього кроку на фоні мобілізації. Справа в тому, що домовленості були зроблені до рішення про мобілізацію. І порушити їх – зайти в конфлікт з Ердоганом, який є гарантом надходження приблизно 80%, так званого, паралельного імпорту в РФ.
