Блог | В чистий четвер прийнятий нечистий закон "Про дипломатичну службу"

Далі мій виступ у Верховній Раді під час його розгляду:

"Підготовлений до другого читання проект закону “Про дипломатичну службу”, на жаль, має ті самі два фундаментальних недоліка, що й текст, внесений на перше читання, за який фракція Радикальної партії Олега Ляшка не голосувала. Диявол, як відомо, криється в деталях.

По-перше, законопроект не відповідає "Віденській конвенції про дипломатичні зносини" 1961 року, ратифікованій в Україні.

По-друге, законопроект в абсолютно штучний і невиправданий спосіб значно удорожчує дипломатичну службу і вішає додаткові сотні мільйонів гривень витрат на шию наших громадян - платників податків.

Відповідно до статті 9 Конституції України ратифіковані міжнародні договори є частиною законодавства України. Це напряму стосується і сфери дипломатичної служби. Віденська конвенція про дипломатичні зносини визначає базові поняття та термінологію, які визначають що таке дипломатична служба, виходячи з міжнародного права.

Зокрема в статті першій конвенції чітко розділяються три принципово різні категорії персоналу дипломатичних установ, а саме - дипломатичний персонал, адміністративно-технічний та обслуговуючий.

Цей же законопроект користується зовсім іншою термінологією ніж та, що передбачена Віденською конвенцією.

По-перше, в проекті в абсолютно штучний спосіб поєднані дві різні категорії працівників - дипломатичний персонал і адміністративно-технічний в єдине поняття "посадові особи дипломатичної служби". І далі на цьому штучному понятті, якого не існує в міжнародному праві, побудований весь закон.

Вдумайтесь, на дипломатичну службу у нас приймаються не лише дипломатичні службовці, а й адміністративні і на них поширюються усі пільги, зокрема соціальні, які властиві і обґрунтовані для дипломатів.

Вже перша стаття закону, визначаючи дипломатичну службу, говорить що це є професійна діяльність так званих "посадових осіб дипломатичної служби". Тим самим у нас адміністративно-технічний персонал, виявляється, разом з дипломатами здійснює реалізацію зовнішньої політики України, захист її національних інтересів в міжнародних відносинах, захист прав та інтересів громадян за кордоном тощо.

Тож діяльність, специфічна для дипломатів, у нас поширюється на бухгалтерів, діловодів, помічників-референтів та інший адміністративно-технічний персонал, який працює в дипломатичних установах і в штучній спосіб об'єднаний з дипломатами під поняттям "посадові особи дипломатичної служби".

Так само, в проекті вводиться ще одне базове штучне поняття - це так звані "працівники дипломатичної служби", до яких окрім дипломатів та адміністративно-технічного персоналу додається третя категорія з Віденської конвенції, а саме - обслуговуючий персонал, наприклад водії та інші.

І далі, навколо цих "працівників дипломатичної служби" так само значною мірою вибудовується цей закон, включно із оплатою перевезення закордон членів родин, навчання дітей в закордонних дитячих садках і школах, оренди житла і комунальних послуг, медичного страхування, репатріації останків у разі смерті та оплатою за рахунок державного бюджету внесків в Пенсійний фонд непрацюючим членам родин цих "працівників дипломатичних установ".

Наприклад, ми веземо з України в закордонну дипустанову бухгалтера, діловода чи водія, його непрацюючу дружину чи чоловіка та його дітей і оплачуємо це все за рахунок державного бюджету.

Тим самим ми в абсолютно штучний і невиправданий спосіб значно удорожчуємо свою дипломатичну службу і вішаємо ці додаткові сотні мільйонів гривень на платників податків.

Так не працюють дипломатичні служби цивілізованих країн і ви це знаєте на прикладах іноземних посольств у Києві.

Чому ми не хочемо прийняти на адміністративно-технічні та обслуговуючі посади своїх українських заробітчан, сотні тисяч яких з відповідними дипломами вже живуть по всьому світу? Замість того, щоб за рахунок держбюджету везти працівників, підкреслюю не дипломатів, з їх родинами з України, ми можемо працевлаштовувати в посольствах українців, які вже проживають закордоном.

Тому мої поправки, а їх близько 25 по всьому тексту, системно виправляють цю ситуацію.

Законопроект можна було би підтримати лише за умови, що він буде приведений у відповідність до Віденської конвенції про дипломатичні зносини, до здорового глузду та недопущення ганебного марнотратства бюджетних коштів.

Також звертаю увагу, що у разі його прийняття в нинішньому вигляді, це дасть підстави для оскарження цього закону в Конституційному Суді як неконституційного.

Тож під красивим приводом реформи дипслужби протягується лобістський, клановий і цинічний по відношенню до наших громадян законопроект. Закликаю народних депутатів в цей "чистий четвер" не підтримувати цей, на жаль, нечистий законопроект."