ТОП-чиновник отримує 200 тисяч, а працівник лише 5? Такого немає ніде в світі!

ТОП-чиновник отримує 200 тисяч, а працівник лише 5? Такого немає ніде в світі!

Якщо проаналізувати, то президент України звернув увагу на недоліки роботи уряду здебільшого в частині реформи державного управління. Зупинюсь на трьох головних зауваженнях.

1. Системи, за якою ТОР-чиновник отримує 200 тис., а працівник в районі - 5 тис. (різниця в 40 разів) немає ніде в світі. В країнах Європи максимум 1 до 12. Закон про державну службу (від 2015 року) передбачав співвідношення 1 до 7 (щодо різниці в окладах). Але безглуздий турбозакон "про перезавантаження" скасував!!! це обмеження (частина третя статті 51). Більше того закон надав право Уряду встановлювати "додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для різних державних органів" (частина четверта цієї ж статті) та не обмежив розмір надбавок. За цих умов, Уряд не спромігся самостійно впорядкувати оплату праці ні міністрів/заступників, ні ТОР держслужбовців (мають бути зовсім різні підходи).

Видео дня

Звичайно чиновник має отримувати гідну оплату, але наш уряд робив це поетапно та співмірно з загальною ситуацією в країні, залучаючи для цього безповоротну фінансову підтримку ЄС. До кандидатів ми висували жорсткі вимоги на етапі прозорого відбору з наступним встановленням чітких показників результативності. Сподіваюсь ВРУ і Уряд готові виправити свої помилки, тим паче, що Концепція реформи оплати праці була спільно з експертами і ЄС нами повністю підготовлена.

2. Розділення міністерств. Історично утворення посад тих чи інших міністрів, а відповідно міністерств робилось не за сферами політик їх відповідальності, а під конкретну особу або через політичну доцільність. Іноді хтось так вірішував просто "тому що так хочу". Це відбулось і минулого разу. Деякі міністерства мають внутрішні функціональні протиріччя або занадто розмиту відповідальність. Певні сфери "курують" декілька міністерств, створюючи конфлікт, а іншими взагалі ніхто не опікується. Проблема посилилась рішеннями про створення багатьох нових центральних органів без розуміння цілісного концепту.

Вирішити це можна через чіткий розподіл сфер відповідальності, побудову ефективної системи і структури органів виконавчої влади, проект концепції якої нами було підготовлено, так само як і проект нового Закону про Кабінет Міністрів України покликаний навести лад в цьому питанні.

3. Взаємодія з парламентом. Мабуть одне з головних завдань уряду. Можна багато говорити про білі і зелені книги, публічні консультаціі, аналіз політики, а потім вносити "з голосу" сьогодні на завтра важливі проекти. Залучення депутатського корпусу, комітетів ще на етапі підготовки законопроектів критично важливе. Для цього є багато інструментів (у нас був План законодавчого забезпечення реформ, плани законопроектних робіт, пріоритетні законодавчі плани на сесію тощо).

Парламент має розуміти, які проекти і коли готує Уряд, комітети мають стати майданчиками для фахових дискусій. Беззаперечно, робота ВРУ також потребує модернізації. На жаль, напрацьована нашою командою і ухвалена парламентом за ініціативи спікера Володимира Гройсмана. Дорожня карта реформи парламенту лежить без руху.

Часу на роздуми в уряду обмаль. Стислі сроки, виставлені президентом, вимагають появи потужного лідерства в реформі державного управління та рішучих кроків по виправленню ситуації.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.