Санкционный прецедент. Как "проклятая хунта" выиграла суды по российскому танкеру

2 минуты
46,1 т.
Санкционный прецедент. Как 'проклятая хунта' выиграла суды по российскому танкеру

Юридического удовольствия пост.

Он о санкциях, шпионских историях, пиратских кораблях и сотнях тонн российской соляры.

То есть рассчитан исключительно на книжных червей-правоведов типа меня, а остальные – не тратьте время, листайте ленту дальше...

Если кто-то еще помнит, то в 2018 году получило значительный резонанс выполненин украинскими силовиками указа президента о блокировании подсанкционного имущества в виде российского танкера "Механик Погодин" в Херсонском морском порту.

Видео дня

Тогда эта эпопея транслировалась российской пропагандой из каждого утюга и из "Погодина" делали некий крейсер "Варяг" XXI века, который не сдается "проклятой хунте".

Далее текст на языке оригинала.

Але тоді вітчізняна влада не дала росіянам жодної підстави казати про "порушення прав екіпажу" та запобігала активним провокаціям росіян, зокрема, їх спробам "прикритися" офіцерами місії ОБСЄ.

Для "визволення танкеру" росіяни придумали нескладну схему, за якої вже після початку блокування судно нібито через незрозумілі махінації в Петербурзі "змінило власника" на "нового", якого не було у санкційному списку.

Новий "власник" танкера (наразі це потужна корпорація "Волзьке пароплавство") подав до українського адміністративного суду та вимагав негайно звільнити "незаконно затримане моє" судно.

Юридично "питання" було у тому, чи є блокування згідно закону про санкції "суто фізичними" діями органів влади України, або ж воно включає (спойлер - звісно включає) й юридичне блокування майна, включно із блокуванням можливості зміни власника. Ну й, звісно, не обійшлося без оцінки судом фіктивності оборудок росіян.

Ставлю "питання" в лапки, адже вірна відповідь для книжкових хробаків була з самого початку очевидною.

Але судових прецедентів ще не було, та й шалена цікавість росіян до цього процесу як до "першого в черзі" з урахуванням їх фінансових та підривних можливостей змушувала нервувати.

Але українська влада (порт, прикордонники та представництво президента в АРК) виграла проти російського позивача суд першої інстанції у 2018 році, та апеляцію в Одесі у 2019 році.

Верховний Суд за касацією "Волзького пароплавства" взяв у цій справі 2140/1776/18 паузу в два роки. Але 16 червня своєю постановою він цілком підтримав попередні судові рішення.

Верховний підтвердив той факт, що санкції, звісно, включають у себе й юридичне блокування майна підсанкційної особи.

Це рішення Верховного Суду після складання його повного тексту стане гарантовано важливим прецедентом для вітчизняних спецслужб, Нацбанку та правоохоронців у їх подальшому успішному застосуванні санкційного законодавства.

Дякую усім, хто почав, підтримав та довів до кінця позицію захисту держави у цій справі.

Звісно, РФ чи власник тепер може піти до міжнародного інвестиційного арбітражу чи до Європейського суду.

Але, боюся, там наприкінці буде рішення, де з'являться слова "Крим", "окупація" та "агресія".

То ж не факт, що росіяни ризикнуть це робити.

Це було добре полювання.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.