Блог | Економічна програма А. Гриценко – вибір українського бізнесу

Період виборів — це час невизначеності, яка панує як у суспільстві, так і в бізнесі. Щодо останнього, то окрім нервових переживань, невизначеність провокує ще й матеріальні проблеми через неможливість чіткого планування та високий рівень ризику, що впливає на рентабельність роботи підприємства.

Задля мінімізації матеріальних втрат бізнес може скористатися кількома варіантами розвитку подій: уникнути ризику невизначеності — тобто, перенести комерційну діяльність у більш стабільні, проте, як правило, менш привабливі з точки зору податкового навантаження юрисдикції. Або ж бізнес може взяти активну участь у формуванні порядку денного політичної конкуренції та проявити себе у ролі одного з ключових стейкхолдерів.

Читайте: Люди чекають дій! Перш за все - це об'єднання кандидатів

Останнім варіантом скористалося найбільше в Україні об’єднання бізнес асоціацій — Національна бізнес Коаліція, ініціаторами якої є Українська Рада Бізнесу та Спілку Українських Підприємців. Коаліція розробила та погодила 10 ключових пріоритетів щодо майбутніх економічних реформ, які перетворились у 10 вимог до майбутніх кандидатів у президенти. Зокрема, це

• зміна корупціогенного податку на прибуток на податок на виведений капітал;

• зниження навантаження на фонд оплати праці;

• ліквідація функцій розслідування економічних злочинів у непрофільних силових відомствах;

• запровадження безпаперових технологій;

• демонополізація ринків та забезпечення вільного доступу до них нових учасників;

• інституційна реформа контролюючих органів;

• деофшоризація економіки та зменшення частки держвидатків до 35% від ВВП;

• запровадження сучасного трудового права, спрощення бюрократичних формальностей, зменшення штрафних санкцій;

• збереження спрощеної системи оподаткування та створення умов для розвитку МСБ;

• стимулювання покупців отримувати фіскальні чеки та детінізація ринку землі.

Дані вимоги бізнесу підтримало також експертне середовище, профільні експерти провідних аналітичних центрів, зокрема РПР - вважають реалізацію названих пунктів — важливими кроками для реформування економічного напрямку, спрямовані на досягнення сталого економічного зростання та виводу економіки з тіні.

Читайте: Як вийти з лабіринту безвиході на президентських виборах?

Однак, підтримки експертного середовища недостатньо для того, аби не просто донести вимоги бізнесу до відома інших стейкхолдерів, але й забезпечити їхню подальшу реалізацію. Тому члени Коаліції організували окрему зустріч з ключовими кандидатами на пост президента України та їхніми представниками, аби донести вимоги реального сектору економіки до майбутніх представників влади.

Аналізуючи програми кандидатів представники бізнесу зазначили – що в тій чи іншій мірі пріоритети бізнесу вже були враховані у програмах головних претендентів на пост президента. Зокрема, у чинного президента досі пріоритетним вважають запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток підприємств. Так, представниця Петра Порошенка, Ніна Южаніна, під час зустрічі з представниками бізнесу наголосила, що президент вже вніс до парламенту відповідний законопроект і наразі веде активні перемовини з міжнародними партнерами України, зокрема Міжнародним валютним фондом, щодо можливості реалізації даної ініціативи у майбутньому.

Читайте: Як купити виборця: інструкція від ЦВК

Водночас, попри внесення до Парламенту, законопроект досі залишився без розгляду. Не останню роль у цьому відіграла сама Ніна Южаніна, яка очолює комітет податкової та митної політики, а також члени пропрезидентської коаліції.

Представник кандидатки у президенти Юлії Тимошенко акцентув увагу на спрощенні умов ведення бізнесу та скасуванні непотрібних регуляцій та квазі-податків. Крім цього, там підтримують одну з ключових вимог бізнесу — ліквідацію функцій розслідування економічних злочинів у силових відомствах та передача їх до єдиного органу. Проте у програмі кандидатки ці пункти містятся лише частково.

Андрій Садовий у своєму виступі зазначив, що підтримує всі топ10 пріоритетів бізнесу, і, як лідер Об’єднання Самопоміч зробить все можливе, щоб у наступному оновленому Парламенті восени цього року реалізувати ці важливі завдання. В той же час у програмі кандидата міститься приблизно половина з топ10 бізнесу.

Цю ж вимогу підтримують і у кандидата у президенти Володимира Зеленського, який згідно з останніми соціологічними опитуваннями має на цей час найвищі рейтинги. Більше того, там пропонують піти далі та передати функції розслідування економічних злочинів до новоствореного аналітичного органу, в системі органів Кабміну — ще одна з вимог ТОП10 бізнесу. Водночас найбільше уваги у команді Зеленського надають боротьбі із корупцією – команда визначила саме це своїм пріоритетом.

Анатолій Гриценко, який, на відміну від більшості учасників, на зустріч з бізнесом прибув особисто, зазначив, що його команда та він постійно співпрацюють з малим та середнім бізнесом та він підтримує всі топ-10 вимог. Як виявилось окрема економічна програма, яка є по суті дорожньою картою з покроковим інструментарієм і проектами нормативних актів була представлена на форумі тільки кандидатом А. Гриценко. Окрім запровадження податку на виведений капітал та зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці, Гриценко вважає вкрай важливою реформу трудового законодавства та зменшення штрафних санкцій для підприємств. Загалом у його програмі вже враховано 9 з 10 пріоритетів бізнесу, що робить її найбільш орієнтованою на сприяння розвитку приватного сектора в Україні.

Як би там не було, від цих виборів бізнес очікує змін. І бажано, щоб ці зміни були позитивні для бізнес клімату в країні. У будь-якому разі, саме бізнес є ключовим джерелом наповнення державного бюджету, з якого кандидати у президенти вже нині обіцяють покращення життя простих українців вже сьогодні. Саме від того, на скільки майбутній президент врахує вимоги білого бізнесу й залежатиме те, чи залишиться цей бізнес в Україні, чи все ж, розчарувавшись, скористається альтернативним сценарієм та виїде за кордон, забравши з собою мільйони робочих місць.